26–27 жовтня 2023 року відбулася підсумкова зустріч за проєктом «Розвиток спроможності бібліотек ‒ Хабів цифрової освіти», що впроваджується ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), який Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Швеції.

Подія стала логічним завершенням дворічного етапу співпраці наших організацій у промоції цифрових послуг державного рівня, щоб зробити їх доступними для кожного українця. Зустріч відбувалася у змішаному форматі: наживо у Науково–технічній бібліотеці ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та онлайн на платформі Zoom.

Учасниками були експерти Української бібліотечної асоціації, тренери Регіональних тренінгових центрів для бібліотекарів та координатори Хабів цифрової освіти з різних областей України, а також ті, хто вже має досвід або тільки цікавиться організацією роботи Хаба.

Відкрили зустріч Президентка Асоціації, директорка Науково–технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Оксана Бруй та фахівчиня з питань комунікацій «Проєкту підтримки Дія» (Програма розвитку ООН в Україні) Ольга Матягіна.

Пані Ольга подякувала учасникам за плідну співпрацю і сприяння доступу громадян до безоплатних навчальних ресурсів, які Програма розвитку ООН створює разом із Міністерством цифрової трансформації України.

Адже за статистичними даними 2022 року, наданими Київським інститутом соціології, 48,4% осіб, які не користуються можливостями Інтернету, – це саме люди старшого віку, які не мають доступу до мережі, не володіють сучасними гаджетами для користування Інтернетом та не мають можливості отримати кваліфіковану інформаційну допомогу. Зауважила, що бібліотеки є унікальними осередками для українців, куди вони можуть звернутися для здобуття цифрових навичок та отримання доступу до електронних ресурсів, а також користування новою сучасною технікою. Але потребує підтримки розвиток спроможності самих бібліотек, які слугують базами для Хабів цифрової освіти по всій Україні, аби вони ще якісніше та активніше надавали допомогу людям, які до них звертаються. Саме це і слугувало метою проєкту – надати бібліотекам та їхнім працівникам можливість поглибити власні знання, результатом чого став практичний посібник "Бібліотеки – Хаби цифрової освіти", випущений на початку 2023 року.

З оглядом результатів впровадження проєкту «Розвиток спроможності бібліотек ‒ Хабів цифрової освіти» у 2022-2023 рр. продовжила виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація Ярослава Сошинська. Вона нагадала, що співпраця із Міністерством цифрової трансформації України почалася ще у січні 2020 року, одразу з оголошенням Національного проєкту «Дія. Цифрова освіта». Тоді ВГО Українська бібліотечна асоціація стала стратегічним партнером Проєкту, підписавши Меморандум про співпрацю. А впродовж 2021–2023 років Асоціація є активним партнером «Проєкту підтримки Дія». 

Пані Ярослава розповіла про етапи впровадження проєкту та створення практичного посібника "Бібліотеки – Хаби цифрової освіти" , про очікування та результати, які зазнали суттєвих змін через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Акцентувалася на розробленій навчальній програмі, що дозволяє використовувати її як для навчання тренерів РТЦ та координаторів Хабів, так і частково для організації циклів навчання користувачів бібліотек. Доповнила, що одним з перспективних напрямів діяльності Асоціації після завершення цього проєкту є розвиток співпраці з ключовими партнерами – Міністерством цифрової інформації України та Програмою розвитку ООН, а також координація діяльності всеукраїнської мережі Хабів цифрової освіти.

З результатами моніторингу діяльності Хабів цифрової освіти виступила Оксана Бруй. Під час реалізації проєкту було проведено опитування координаторів Хабів, що навчалися у Регіональних тренінгових центрах, та користувачів, що пройшли навчання у Хабах. У вересні-жовтні 2023 р. проведено моніторинг діяльності Хабів з 12 областей України, що брали участь у проєкті. Пані Оксана розповіла про географічні та вікові характеристики координаторів: в основному, це особи 41–50 років, переважно жінки. На початку реалізації проєкту 43% координаторів мали рівень тренерських навичок нижчий за середній. Після проходження тренінгу цей показник скоротився до 7,5%. Динаміка зростання відсоткової структури навичок прослідковується на слайдах нижче:

 64,4% респондентів відповіли, що їхній рівень обізнаності відчутно підвищився. Виділено основні аспекти, запропоновані координаторами Хабів, для розбудови мережі та покращення роботи:

Переважна більшість Хабів, які відповіли на моніторингову анкету, працюють 40 годин на тиждень або й більше. Основна аудиторія користувачів – люди пенсійного віку та школярі.

Щодо рівня цифрових навичок користувачів Хабів, то опитування вказує на зменшення кількості користувачів, що мають навички нижче середнього рівня на початку навчання, з 43,3% до 9,7% після його завершення.

На підсумковій зустрічі оголосили кращі Хаби цифрової освіти, визначені за результатами моніторингу. Було враховано термін діяльності, тривалість годин роботи на тиждень, перелік послуг, активність координаторів та історії успіхів користувачів, що стали можливими завдяки проходженню навчання у Хабі.

Переможцями стали 5 бібліотек, що отримали в подарунок планшет Lenovo, а саме:

1. Бібліотека села Міжлісся Вінницької області. Координатор Хаба – Патерок Людмила Миколаївна.
2. Дитяча бібліотека–філія КЗ «Публічна бібліотека» Рожищенської міської ради Волинської області. Координатор Хаба – Панасюк Тетяна Леонтіївна.
3. Публічна бібліотека з філіями Бердичівської міської територіальної громади Житомирської області. Координатор Хаба – Сафронова Вікторія Миколаївна.
4. Диканська публічна бібліотека Полтавської області. Координатор Хаба – Гальченко Тетяна Анатоліївна.
5. Бібліотека–філія №3 Рівненської ЦБС. Координатор Хаба – Жарська Жанна Володимирівна.

Поділилася досвідом вдруге релокованої Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки її директорка та віцепрезидентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Світлана Моісєєва. Двічі евакуйований заклад: з Луганська – у Старобільськ, зі Старобільська – у Черкаси зараз реалізовує проєкт Мандрівної бібліотеки, оскільки частина команди працює наживо у Черкасах, у гібридному форматі – у Дніпрі, Києві та на Закарпатті.

Пані Світлана розповіла про роботу в окупації: перший час працівники бібліотеки допомагали населенню налаштовувати додатки для того, щоб залишатися в українському інформаційному полі, далі – консультували як оформити допомогу для ВПО, а згодом, коли у Старобільську розташувався штаб окупаційних військ, почали працювати онлайн і проводили тренінги на платформі Zoom на тему кібербезпеки.

Зараз бібліотека згуртовує переселенців навколо освітніх подій та якісної інформації, а також відвідує інші міста України, аби провести дискусійний майданчик, антилекцію, медійну школу або музичний квартирник. Пересувний Хаб цифрової освіти Луганської ОУНБ працює також і з держслужбовцями, підвищуючи відносно низький рівень цифрових компетентностей нового кадрового складу місцевого самоврядування. 

Досвід Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки є унікальним не тільки як бібліотеки в умовах війни. Він також слугує прикладом для бібліотек, що працюють у відносно безпечних умовах.

Друга частина обговорення була спрямована на можливості подолання викликів та реалізації інноваційних підходів Хабами та загалом бібліотеками. Зокрема, жваво обговорювали як залучити ще більше користувачів до Хабів, як зацікавити їх розвивати цифрові навички. 

Учасники мали можливість висловитися у режимі «живого мікрофону» як наживо, так і онлайн. Розпочала обговорення Оксана Бруй, яка наголосила на важливості поглиблення навчання у напрямі комунікацій, як для координаторів Хабів, так і для користувачів.

Підтримала цю думку Тамара Козицька, експертка Асоціації, директорка ЦБС Хмельницької міської територіальної громади та доповнила, що найкраще працює так зване «сарафанне радіо», коли люди передають інформацію від людини до людини. Важливим є підтримання двосторонньої комунікації з органами державної влади на всіх рівнях та ЗМІ. Вона акцентувала увагу на виокремленні цільових аудиторій та пошуку комунікаційних каналів для кожної з них.

Жанна Жарська, завідувачка інформаційно–бібліографічним відділом Бібліотеки–філіі №3 ЦБС м. Рівне підняла питання недовіри відвідувачів Хабів щодо користування цифровими послугами, оскільки часті звернення громадян стосуються фінансових, податкових питань, що потребують максимальної обережності. Поділилася досвідом проведення на базі Хаба тренінгів за участю працівників Приватбанку, щоб користувачі мали змогу отримати інформацію з перших вуст. 

Тетяна Панасюк з дитячої бібліотеки–філії КЗ «Публічна бібліотека» Рожищенської міської ради Волинської області акцентувала увагу, що шукаючи рішення щодо питання відвідування Хабів варто не забувати, що перш за все – це бібліотека. І знаходячись у ній, людині повинно бути затишно і комфортно, зокрема потрібно сприяти навчанню однієї з цільових аудиторій – молодих мам, створюючи у бібліотеках дитячі ігрові кімнати та зони відпочинку.

Про навчання протягом життя як важливий фактор збереження молодості тіла та розуму наголосила Лариса Семененко з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", а також про необхідність вивчення англійської мови як комунікаційного інструменту для досягнення малих та великих цілей бібліотеки.

Окремим блоком висвітлили питання навчання самих координаторів, оскільки кожен має індивідуальний початковий рівень навичок, тож існує необхідність поділу на групи з різним рівнем підготовки. Інше, не менш важливе питання – організація роботи Хаба: внесення інформації про Хаб в документи бібліотеки, додавання посадових обов’язків бібліотекаря-координатора Хаба.

Марина Семик, завідуюча сектором "Регіональний тренінговий центр" Вінницької ОУНБ ім. В. Отамановського поділилася історіями успіху у роботі з різними категоріями відвідувачів: про важливість індивідуального підходу для спрощення сприйняття інформації, про доцільність змін та доповнень до навчальних програм у ході роботи та поширення інформації про навчання цифровим компетенціям серед молоді, оскільки значний відсоток молодих людей взагалі не знайомий з порталом Дія. Освіта. 

Тамара Козицька додала, що однією з компетентностей, якій бібліотекарі можуть навчити молодь (а не навпаки), є основи поводження з текстом, оформлення навчальних робіт. Вона також запропонувала формат роботи у Хабах, коли відвідувачі записують на картках «я можу навчити» та «я хочу навчитися», що залучає насамперед молодь до навчального процесу і показує як важко когось чомусь навчити.

Юлія Ковальчук, завідувачка сектору Інтернет–центру Житомирської ОУНБ ім. О. Ольжича порадила привертати увагу молоді навчанням з користування соціальними платформами для спілкування і роботи та розповсюджувати інформацію про заходи як у Фейсбук, так і в друкованій формі.

Тетяна Гальченко, провідний бібліотекар Інтернет–центру Диканської публічної бібліотеки Полтавської області поділилася важливістю комунікації з користувачами Хабів: запитувати що їм цікаво навчитися, яка періодичність навчання буде комфортною та не забувати, що в кожній бібліотеці повинен бути активіст, який надихатиме та рухатиме колектив.

Окремо обговорили питання матеріально–технічного забезпечення бібліотек та Хабів зокрема. Історією успіху бібліотеки КПІ поділилася Оксана Бруй, як у 2017 році спільними зусиллями бібліотекарів, випускників та студентів, завдяки командній роботі вдалося виграти проєкт Громадських ініціатив міста Києва та отримати обладнання, техніку й меблі для облаштування простору для освітніх заходів. Тамара Козицька розповіла про можливість залучення фінансування вже з початком війни. Наприклад, програма «Вільно хаб» від IREX надавала підтримку ВПО, але не передбачала закупівлю техніки. Однак, для тих, хто успішно реалізував проєкт, була можливість отримати техніку та обладнання у новому проєкті «Вільно хаб працевлаштування». Пані Тамара зауважила, що техніка надається під реалізацію ідеї. Як варіант, пропонує долучатися до впровадження проєктів місцевих громадських організацій. Адже часто вони потребують надійних партнерів чи базу для проведення заходів. Наприклад, в рамках такої взаємодії ЦБС Хмельницької міської територіальної громади отримала сонячні панелі, щоб зробити бібліотеку енергонезалежною.

Як додала Ярослава Сошинська, на сучасному етапі є багато можливостей залучення грантових коштів для закупівлі техніки та обладнання, але бібліотека повинна показати свою важливість для мешканців громади.

Незвичним досвідом співпраці з місцевою владою поділилася Людмила Патерок з бібліотеки села Міжлісся Вінницької області. За підтримки сільської ради вони разом реалізували кілька грантових проєктів, що допомогли забезпечити теплом не тільки її бібліотеку, а і сільський клуб, а також облаштувати фасад місцевої амбулаторії.

Про міжнародну співпрацю розповіла Леся Машталяр, директор Бучацької публічної бібліотеки Тернопільської області. Бібліотека звернулася з обґрунтуванням щодо необхідності оцифрування краєзнавчих документів до музею «Берлін–Карлсхорст», який спільно з Німецьким фондом культури виділив кошти на закупівлю двох сканерів.

Учасники поділилися ідеями щодо координації мережі Хабів: хтось з них поширює інформацію серед координаторів через канали у соціальних мережах, хтось лише планує створювати такі групи для комунікації. Окреслили необхідність навчання методистів бібліотеки, оскільки вони теж дотичні до діяльності Хабів та потребують інформаційного супроводу.

Наступного дня учасники заходу відвідали Публічну бібліотеку імені Лесі Українки для дорослих міста Києва та познайомилися з роботою Хаба. Екскурсію бібліотекою провела директорка Ольга Романюк: розповіла про мережу публічних бібліотек міста Києва, автоматизовану книговидачу, перехід на нову АБІС. 

Працівники Хаба поділилися досвідом роботи із такими цільовими аудиторіями, як держслужбовці та в’язні, розповіли про перелік послуг та запропонували методичні поради щодо організації навчання груп із різним рівнем цифрових компетентностей.

Наступним пунктом було ознайомлення із роботою Хаба у Центральній бібліотеці Солом’янського району міста Києва. Директор бібліотеки Іванна Щербина розповіла про досвід перших воєнних днів, про переформатування роботи закладу: пошив одягу, плетіння сіток, організацію Пункту Незламності та самовіддану роботу колег, які працювали понаднормово, аби забезпечити тепло та затишок для мешканців району. А також про організацію роботи у період блекаутів та які заходи проводять, аби залучити відвідувачів наразі.

Підсумкова зустріч продемонструвала, що більшість Хабів цифрової освіти мають спільні проблеми і виклики: недостатня матеріально–технічна база, обмеженість кадрового персоналу, труднощі із залученням відвідувачів. Водночас, подія була плідною на нові ідеї та рішення, які вже отримали позитивні результати у певних громадах. 

 

Тож бажаємо усім Хабам і надалі продуктивно працювати для забезпечення якомога більшої кількості мешканців громад цифровими уміннями для пришвидшення нашої Перемоги!

Більше фото із заходу можна переглянути тут: https://flic.kr/s/aHBqjB1tSU

 

Марія Сахарова,

комунікаційна менеджерка Виконавчого офісу

ВГО Українська бібліотечна асоціація