19-22 вересня Львів знову зустрічав бібліотекарів на ХІІІ Львівському міжнародному бібліотечному форумі, одній з найвагоміших бібліотечних подій України. Цього року форум відбувся у змішаному форматі: наживо в Українському католицькому університеті, Американському домі та бібліотеках міста Львова та за онлайнової участі ‒ на платформі Zoom.

Пленарне засідання, підведення підсумків та частина інших заходів програми також транслювалися на Фейсбук-сторінках Української бібліотечної асоціації та партнерів. До роботи долучилися понад 300 бібліотекарів, науковців, викладачів закладів вищої освіти, видавців, авторів, читачів, провайдерів інформаційних послуг, членів та партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація з усіх куточків України та з партнерських організацій Польщі, Німеччини, Литви, Великої Британії.

Цьогорічна тема «Бібліотека вільних людей» є знаковою, адже бібліотека ‒ це, насамперед, про людей і для людей, що ще більше оприявнилося під час повномасшабного вторгнення. У бібліотеці народжуються вільні люди майбутнього, і тут вільні люди творять сенси нашого майбутнього, про що на відкритті наголосила Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй.

Учасників Бібліофоруму привітали т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, проєктна менеджерка Міністерства цифрової трансформації України Руслана Коренчук, заступник голови Львівської ВОА Іван Собко, а також представники партнерських організацій та співорганізаторів: Марієтта Зандер, керівниця відділу «Інформація та бібліотека» Goethe-Institut в Україні, Олег Яськів, проректор з наукової роботи, директор Центру Митрополита Андрея Шептицького Українського католицького університету, Оксана Микитин, директорка Бібліотеки Українського католицького університету та Андрій Андрухів, директор Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка». Усі, хто говорив вітальні слова, наголошували на ролі бібліотек у подоланні викликів, пов’язаних з повномаштабним вторгненням, відновленням життя на деокупованих територіях та після перемоги.

На пленарному засіданні «Бібліотека. Незламність заради майбутнього» ключовими доповідачами були Богдан Тихолоз, канд. філолог. наук, доцент, літературознавець, франкознавець, публіцист, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, та Павло Казарін, журналіст, публіцист, військовослужбовець ЗСУ.

Богдан Тихолоз у промові «Вільні незламні люди майбутнього. Роль, місія бібліотеки» наголосив на важливості бібліотек для того, щоб наші діти, які і є людьми майбутнього, зростали в розумінні своєї ідентичності та загальнолюдських цінностей демократичного суспільства.

У розмові з аудиторією про культурний тил в умовах війни Павло Казарін акцентував увагу присутніх на вирішальному значенні культурного тилу у боротьбі з ворогом та на спорідненості культури й армії. Саме зв’язок «культура-ідентичність країни-ідентичність армії» впливає на те, чи спроможна армія відкрити вогонь по ворогу. Павло говорив про недопустимість українцями втоми від війни, бо це означає поразку, і яка роль тут культурних інституцій, про наші внутрішні окопи та фокус ворога на інформаційній складовій війни, а також про військову літературу як рефлексію та можливість говорити до світу про пережите.

У панельному засіданні «Дружні, сильні, єдині: слово зарубіжним партнерам» взяли участь Олаф Хамман, директор Східноєвропейського Відділу Берлінської Державної Бібліотеки (Німеччина), д-р Томаш Маковський, Генеральний директор Національної бібліотеки Польщі, Єжі Вознякевич, директор Воєводської публічної бібліотеки у Кракові (Польща), д-р Лаура Юхневич, Президентка Литовської асоціації бібліотекарів, Едіта Урбонавічене, Голова Литовської асоціації муніципальних публічних бібліотек. Модерувала засідання виконавча директорка Асоціації Ярослава Сошинська, переклад з англійської забезпечила Крістіна Галустова, провідна бібліотекарка КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» ЗОР.

Наші дорогі колеги ще раз засвідчили непохитну підтримку України та українських бібліотекарів, розповіли про спільні проєкти та заходи, адвокацію інтересів України в міжнародних організаціях, доброчинну допомогу, послуги та сприяння працевлаштуванню українських переселенців та багато іншого. З поваги до нашої мужності і незламності д-р Томаш Маковський виступав українською мовою, що надзвичайно зворушило аудиторію.

Презентацію виставки самвидаву 1988-1990 рр. із фонду стародруків та спеціальних колекцій Бібліотеки УКУ «Вільні люди: тоді і зараз» провів провідний бібліотекар Юрій Степовий. Ця колекція є яскравим проявом прагнення людини до волі та незалежності та підтверджує, що свобода слова є однією з найважливіших громадських свобод.

На круглому столі «Бібліотеки як Хаби цифрової освіти» обговорювали результати проєкту «Розвиток спроможності бібліотек ‒ Хабів цифрової освіти», що впроваджується ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), який ПРООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Швеції. У фокусі обговорення був практичний посібник «Бібліотеки ‒ Хаби цифрової освіти», навчання координаторів Хабів у регіональних тренінгових центрах, актуальні заходи в Хабах як відповідь на сучасні виклики, кількісні й якісні результати проєкту, орієнтири розвитку спроможності Хабів для виконання завдань цифрової трансформації України. Детальніше читайте на порталі Асоціації.

Другий день Львівського міжнародного бібліотечного форуму розпочався панеллю «Бібліотеки як волонтерські та соціальні хаби», в межах якої було проведено круглий стіл «Працюємо на перемогу». Говорити про бібліотеки як центри волонтерської допомоги та соціальні хаби можна було усі дні Форуму і ця тема постійно простежувалася у заходах. За круглим столом зібралися представники різних бібліотек – сільських, міських; публічних, університетських; з деокупованих територій, з територій, що знаходяться в зоні обстрілів, з відносно безпечних територій. Частина колег приєдналися до зустрічі в онлайн-форматі.

Щирі сльози викликала розповідь Юлії Какулі-Данилюк, бібліотекарки Капітолівської сільської бібліотеки (Харківська обл.) про відновлення бібліотеки після деокупації. Розповідь про вивезення книг з історії України в період окупації села зачепила кожного. У цій бібліотеці повністю знищений бібліотечний фонд вдалося відновити і навіть покращити зусиллями волонтерів та доброчинців та за повної підтримки з боку громади.

Вразила діяльність колег-бібліотекарів ЦБС м. Нікополь (Дніпропетровська обл.), яку представила директорка Олена Стовба. Налагодження роботи бібліотеки під обстрілами у прифронтовому місті, надання підтримки мешканцям своєї громади – це досвід, якого набули нікопольські бібліотекарі. Попри участь фахівців публічних бібліотек у забезпеченні соціальних потреб громади, вони виступають осередком волонтерської діяльності і започаткували нові проєкти, спрямовані на підтримку ЗСУ, постійно діючі акції зі збору макулатури, курси першої домедичної допомоги, «Здорове літо з бібліотекою» для дітей-переселенців. Усвідомлення можливостей бібліотекарів відбувається в умовах воєнного стану. Громада відчуває реальну підтримку від бібліотеки і влада бачить у бібліотеці відповідального партнера. Пані Олена наголосила на стратегічній важливості комунікації «бібліотека – громада – влада», яка слугує адвокації.

Директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь розповів про організацію серйозного волонтерського тилу львівськими книгозбірнями (49 філій): підтримка ЗСУ; створення шелтерів для ВПО; збір коштів; підтримка доброчинних проєктів; збір книг для потреб ВПО за кордоном та на деокупованих територіях; співпраця з військовими інформаційними службами, капеланами, психологами. Це лише частина того, що роблять об’єднуючись львівські бібліотекарі. Львів’яни, перебуваючи територіально далі від лінії розмежування, намагаються всіма силами допомагати колегам і всім українцям, які того потребують.

Вразив волонтерський проєкт бібліотеки Українського католицького університету «Хочу читати». Марта Музика, заступник директора, та Олександра Яручик, керівник проєктів і програм розповіли історію розвитку проєкту, який розпочався із передачі книг закордон, де поселилися українці, які мусили покинути Україну. Проєкт має продовження в Україні – збір книг у зруйновані внаслідок воєнних дій бібліотеки, збір коштів на відновлення бібліотек у зруйнованих школах. Бібліотека максимально залучає усі резерви – працівників, студентів, викладачів, партнерів і львів’ян. Акції, організовані бібліотекою, знаходять відгук у серцях небайдужих. Колеги поділилися практичними кейсами – де шукати підтримку, як просувати проєкт у соціальних мережах й ін.

Повномасштабна війна виявила наші слабкі сторони, АЛЕ ми відкрили у собі суперсилу ‒ вміння єднатися, вміння самоорганізовуватися, працювати у напрямах, якими раніше не займалися, відшукувати внутрішні резерви. Ми об’єднуємо навколо себе громади. Нас побачили й оцінили. Закріпитися на позиціях інформаційної оборони і рухатися далі до Перемоги ‒ важливе завдання українських бібліотекарів.

Як організовувати свою роботу після війни бібліотекарі розмірковують вже сьогодні. Ми готові вивчати досвід і напрацювання інших країн. Членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бояринова презентувала досвід роботи бібліотек Франції та проєктів «Бібліотеки без кордонів», їхні кращі практики щодо того як організувати мобільні та мікробібліотеки у місцях, де немає доступу до бібліотеки чи доступу до інформації. Це особливо актуально для деокупованих територій, де бібліотеки, на жаль, пошкоджені.

Панельна презентація «Партнерство для перемоги та розвитку» зібрала партнерів, які допомогли нам в організації Бібліофоруму і тих, хто активно підтримує та допомагає українцям закордоном та українським бібліотекам долати виклики війни.

Директор видавничого дому «Гельветика» Олег Головко розповів про специфіку роботи восьми видавництв і книжкової друкарні «Таки Бук», які належать до видавничого дому.

Ігор Огура, директор ТОВ «Бібліо.Центр» розповів про підтримку глобальною Koha-спільнотою України, а також про впровадження АБІС Koha в українських бібліотеках.

Про те, як світова культурна спільнота з перших днів повномасшабного вторгнення мобілізувалася для захисту українського культурного надбання через міжнародну волонтерську ініціативу Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO) розповіла д-р Гудрун Віртц з Баварської Державної Бібліотеки (Німеччина).

Як формуються та працюють слов’янські колекції у фондах Бодліанських бібліотек Оксфордського університету з присутніми поділилася предметна консультантка відділу слов'янських та східноєвропейських колекцій цієї бібліотеки.

Загальна увага всіх учасників панельної презентації була зосереджена на діях для підтримки України та українських бібліотек зокрема.

У Львівській обласній бібліотеці для дітей директорка Ольга Конасова провела майстер-клас «Bits & Books: популяризація читання за допомогою інформаційних технологій», на якому поділилася досвідом  використання сучасних технологій, програмування, друку 3D-моделей, використання віртуальної реальності та доповненої реальності, для зацікавлення дітей до книги, розвитку читацьких навичок,  креативності та розширення їх знань.

Третій день Бібліофоруму був присвячений темі «Бібліотеки у психологічній підтримці». Учасники панелі говорили про відновлення ментального здоров’я нації та що можуть зробити в цьому бібліотеки? Впевнені, що поради від психолога Ольги Луців допоможуть бібліотекарям знайти своє місце в післявоєнному відновленні психічного, психологічного та емоційного стану українців.

А на майстер-класі з бібліотерапії «Острів безпеки у світі небезпек» Христина Богатирьова та Катерина Сухоребська, працівниці Львівської обласної бібліотеки для дітей продемонстрували, як проводити навчально-розвивальні заняття за методикою EOP.Kids.Ukraine для дітей віком 3-6 років, які отримали психологічні травми внаслідок війни. Завдяки заняттям Elements of Play Lessons (EOP), у дітей формуються нові навички комунікації, які були втрачені у зв’язку з окупацією, обстрілами, втратою житла, зміною місця проживання, браком друзів тощо.

Велике зацікавлення аудиторії викликала дискусія «Як розмовляти з дітьми про війну?», на якій відома письменниця, казкарка, арт-терапевт, психологиня Катерина Єгорушкіна разом з психологинею Наталією Щербиною, яка має досвід роботи в бібліотеці, радили, як завдяки книгам можна справлятися з негативними емоціями та зцілюватися від травмуючих подій. Також пані Катерина ділилася досвідом, як книга стає засобом, що пояснює дітям жахіття війни, допомагає їм знімати стрес і тривожність, дає підтримку і розраду.

У межах Форуму пройшов міжнародний семінар «Все про безпеку в бібліотеці: фізичну та цифрову». Він є підсумковим для проєкту «Бібліотека як безпечний простір», який реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація спільно з Goethe-Institut в Україні.

Еран Карпель, архітектор, власник Karpel Physical protection Consulting LTD (Ізраїль) поділився досвідом цієї країни щодо архітектури, стандартів та рекомендацій для укриття. Як колишній офіцер «Командування Тилу», він консультує ізраїльський уряд з питань будівництва укриття і з радістю долучився до нашого заходу, щоб поділитися своїми напрацюваннями з українськими бібліотекарями.

Лариса Лугова, заступниця директора Львівської обласної бібліотеки для дітей презентувала методичні поради бібліотекарям щодо організації укриття у бібліотеках, з якими можна ознайомитися на порталі Асоціації.

Катерина Бабич, активістка проекту «Без кордонів» та аналітикиня Центру Cedos, розповіла про «потенціал бібліотеки як безпечного простору» в аспекті дотримання прав людини та забезпечення захищеності різних верств населення у приміщенні бібліотеки.

Кирило Бескоровайний, співзасновник журналу Куншт сфокусувався на темі медіаграмотності як основи безпечного цифрового простору та презентував «Настільну гру з медіаграмотності».

У четвертий день Бібліофоруму говорили про майбутнє на панелі «Бібліотеки [для] майбутнього». Перша подія задала тон і всьому дню, а якщо брати глобальніше, то можливо, і всьому нашому подальшому бібліотечному року – із виступом «Мистецтво запалювати зорі» на Форум завітав один з найпотужніших мотиваційних спікерів в Україні, громадський діяч, викладач, військовий капелан, письменник і співзасновник Української академії лідерства Андрій Зелінський.

Говорили про те, як в умовах війни знаходити сили, можливості, натхнення, щоб працювати на Перемогу; що робити з сьогоденням та чи можливо у воюючій країні підготуватися до викликів майбутнього? На півтори години присутні ніби поринули в інший світ, туди, де панує віра в себе і свої сили, де кожен з нас здатний на багато, де є місце постійному розвитку та руху вперед, де людина «запалює зорі» сама і веде за собою. Ми побачили, що цей інший світ є реальністю. І ми хочемо в цій реальності бути, цю реальність творити, хочемо навчитися долати страхи, знімати свої внутрішні обмеження, не боятися «виходити за вали». Бо «Я завтра ‒ це результат мого сьогодні». І чим ми сьогодні живемо, чим ми зараз наповнені, таким і буде наше завтра.

Виступ Андрія Зелінського і невелика сесія запитань-відповідей були настільки надихаючими, що незчулися, як порушили всі таймінги. Але це стало гармонійним переходом до наступної події – відкритої розмови «Відновлювати не можна змінювати» – конструктивної, професійної дискусії про наболіле: наскільки успішно відбувається процес актуалізації бібліотечних фондів; як позбутися застарілих законодавчих норм, які стримують розвиток бібліотек; якими є умови праці бібліотекарів на прифронтових територіях; які компетентності й навички потрібні сучасному бібліотекарю, щоб адвокатувати бібліотекарство та залучати ресурси для розвитку; чим мотивувати молодих людей, щоб вони захотіли прийти і залишитись у професії, і взагалі, як долати стереотипи про бібліотеки. Це була дійсно щира та відверта розмова однодумців і фахівців про виклики.

Круглий стіл «Здоров'я нації та наслідки війни ‒ як бібліотекам зробити свої громади здоровішими?», який відбувся в America House Lviv, став майданчиком для розвитку теми кроссекторальної взаємодії, підтримки бібліотеками та просування своїми заходами теми громадського здоров’я. Гостями стали Мар’яна Служинська, регіональна координаторка Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» у Львівській області, Світлана Кирій, завідувачка відділу зовнішніх комунікацій та маркетингу Національної наукової медичної бібліотеки України та Наталія Кучеряєва, керівниця Диканської публічної бібліотеки з Полтавщини.

У доповідях гостей було презентовано реальні приклади підтримки медичної системи немедичними установами в питаннях профілактики захворювань у часи викликів воєнного стану - ілюстрували таку співпрацю фестивалями здоров’я, які відбувалися в Україні за підтримки бібліотечних локацій та популяризації здорових книг, живими та онлайновими зустрічами з лікарями в просторах бібліотек, використанням куточків здоров’я при бібліотеках (наборів доступного медичного та спортивного обладнання, оформлених в бібліотечних просторах обслуговування користувачів) та іншими активностями. Відвідувачі круглого столу також долучилися спонтанною руханкою до ініціативи Be Activ Day, яка проходила в Україні 22-23 вересня.  Модератором локації була Ірина Варламова – координаторка проєкту «Здорові бібліотеки», що впроваджується БО «БФ «Бібліотечна країна» за підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я». Ірина познайомила учасників круглого столу зі здобутками проєкту у 2022-2023 роках та запланованими активностями на наступний рік. 

Наприкінці дня у п’ятницю ми підводили підсумки цікавої та інтенсивної роботи учасників Форуму впродовж чотирьох днів. Говорили про незламність та майбутнє бібліотек. З підсумковою доповіддю «Українські бібліотеки. Незламність і візія майбутнього» виступили Олег Сербін, в.о. генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, член Президії Української бібліотечної асоціації та Оксана Бруй, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Олег Сербін наголосив на зовнішніх обставинах, в яких вже тривалий час працюють українські бібліотеки: війна та повномасштабне російське вторгнення, економічна нестабільність, реформа децентралізації, «недолуга» державна політика в галузі (постійна зміна тих, хто приймає рішення, хронічне недофінансування науки, освіти, культури, застаріла нормативно-правова база, відсутність координації між органами управління, в чиєму підпорядкуванні знаходяться бібліотеки), а також швидка зміна обставин та невизначеність. Було надано узагальнену інформацію про втрати національних, освітянських, університетських та публічних бібліотек від російської агресії. Означивши виклики, які стоять перед нашими бібліотеками вже багато років, а також ті, які пов’язані з повномасштабним вторгненням, Олег Сербін наголосив на тому, як гнучко наші бібліотеки реагують на ситуацію, перебудовують свою роботу під потреби користувачів та спрямовують свої активності на подолання викликів.

Оксана Бруй представила спільне бачення майбутнього бібліотек від Української бібліотечної асоціації та Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, де бібліотеки – простір співдії, місце сили, зростання та дозрівання людей майбутнього, майбутнього громади та майбутнього України. Щоб втілити цю візію в життя, бібліотеки можуть застосувати для організації своєї роботи, простору та послуг модель «чотири простори», екосистемний підхід та дизайн-мислення. Основні акценти щодо майбутнього бібліотек зроблено на доступному, зручному та безпечному просторі, актуальних бібліотечних колекціях, технологіях, а також на компетентностях бібліотекаря та керівника бібліотеки. Було представлено сильні сторони та можливості, які мають використати бібліотеки, означено основні завдання, які необхідно виконати на державному та місцевому рівні, щоб через розвиток бібліотек розвивати людський потенціал та громадянське суспільство в Україні.

На підсумковій панелі учасники поділилися своїми враженнями та емоціями від заходів ХІІІ Львівського міжнародного бібліотечного форуму та від спілкування з колегами. Підкреслено, що Форум пройшов успішно, а вдалий змішаний формат варто застосовувати й надалі.

Ми надзвичайно вдячні усім організаторам, партнерам, Виконавчому офісу Асоціації, перекладачам та учасникам Форуму, адже завдяки всім нам Бібліофорум відбувся.

Більше фото заходу знайдете на Flickr.

Організаційний комітет

ХІІІ Львівського міжнародного бібліотечного форуму