Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка — головна наукова бібліотека університету, одна з найбільших і найдавніших наукових бібліотек України з фондом понад 3 млн томів. Заснована 1608 року як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму.

 Фонди бібліотеки на сьогодні становлять більше трьох мільйонів книг, 120 тисяч з яких — унікальні стародруки і рукописи, найстаріший датований ХІІІ століттям. Фонди поділяються на сім структурних груп:

• Фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних видань
• Фонд періодичних видань
• Фонд науково-бібліографічного відділу
• Фонд книгозберігання
• Фонд навчальної літератури
• Резервно-обмінний фонд

У бібліотеці зберігаються численні унікальні видання й манускрипти. Зокрема, у фондах бібліотеки є книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи.

У кінці XVIII століття наукова бібліотека університету була єдиним державним депозитарієм документів Речі Посполитої, тож з ліквідацією державних і церковних установ документи і книги передавали саме сюди. У той час до книгозбірні потрапили стародруки із 147-ми ліквідованих монастирів, зокрема й зі Скита Манявського.

Від 1807 року бібліотека отримувала обов’язковий примірник періодичних та наукових видань, які з’являлися на території держави. Це правило діяло до 1939 року. Тому фонд періодики у бібліотеці є найбільшим в Україні.

Протягом австрійського періоду в історії Львова бібліотека комплектувалася надходженнями із території всієї Австро-Угорщини.

Відео про бібліотеку