28–30 квітня 2026 р. у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася ХVІ науково-практична конференція за міжнародною участю «Бібліотека і книга в контексті часу». Тема цьогорічного професійного форуму – «Бібліотеки для стійкості та сталого розвитку».

 

НБУ імені Ярослава Мудрого за підтримки Міністерства культури України та ВГО Українська бібліотечна асоціація запросили фахову спільноту для професійного діалогу. Обговорити майбутнє бібліотек як інституцій стійкості, довіри та знань зібралися провідні фахівці бібліотечної галузі України та міжнародні експерти.

Учасників науково-практичної конференції привітали Олег Сербін, генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, д-р наук із соц. комунікацій; Оксана Бруй, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, канд. наук із соц. комунікацій, та Олена Івановська, Уповноважена із захисту державної мови.

Пленарне засідання розпочав Олег Сербін, який присвятив свій виступ ювілею Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, акцентувавши увагу присутніх на основних історичних етапах становлення бібліотеки та напрямах, які є актуальними нині.

Д-р Йоланта Будрюнієне, директор Департаменту досліджень документальної спадщини Національної бібліотеки Литви імені Мартінаса Мажвідаса наголосила на важливості збереження документальної спадщини, ознайомила з основними колекціями бібліотеки. Вона зосередилась на інструменталізації документальної спадщини – наукових заходах, соціальному партнерстві, академічній комунікації, дискусіях, відкритих лекціях, написанні статей.

Наталія Розколупа, заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, у своїй доповіді зазначила, що всі проблеми, з якими зараз стикаються публічні бібліотеки (скорочення і зміна структури мережі бібліотек, недостатнє фінансування бібліотечних послуг, локальне і вибіркове комплектування фондів), були сформовані впродовж декількох десятиліть, а російсько-українська війна їх значно поглибила.

Про кадрову кризу у бібліотеках говорила Світлана Кравченко, завідувач науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

Валентина Здановська, головний бібліотекар Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, акцентувала увагу на руйнівному впливі роосійсько-української війни на публічні бібліотеки.

Карін Гренвалл, директор Національної бібліотеки Швеції, розповіла про тісний зв'язок демократії та бібліотеки, наголосивши, що основними завданнями очолюваної нею бібліотеки нині є внесок у якість освіти, збирання, зберігання і надання доступу до культурної спадщини та цифрових наукових платформ, співпраця з різними видами бібліотек Швеції для забезпечення рівного доступу до ресурсів, створення навчальних платформ для бібліотекарів тощо.

У межах роботи Конференції вже традиційно відбувся круглий стіл «Електронні бібліотеки».

Тетяна Чорна, головний бібліограф, менеджерка проєктів, представила план та етапи реалізації і впровадження проєкту «Цифрова колекція “Українсько-єврейська документальна спадщина”: стан реалізації та перспективи розвитку». Зокрема, було презентовано систему репозитарію, підходи до управління процесами оцифрування документів та окреслено подальші перспективи розвитку цифрової колекції.

Марія Потеляхіна, в.о. директора ЗОГ «Центральна спеціалізована бібліотека УТОС», зупинилася на аналізі діяльності бібліотек у контексті відповідності їхніх ресурсів і сервісів потребам незрячих користувачів. Було акцентовано увагу на проблематиці доступності електронних бібліотек, а також представлено досвід запровадження застосунку з аудіокнигами у спеціалізованих форматах.

Під час круглого столу обговорено актуальні питання розвитку електронних бібліотек, їхнього використання, забезпечення доступності цифрових ресурсів та вдосконалення сервісів для різних категорій користувачів.

Про залучення міжнародної допомоги для збереження та розвитку українських бібліотек розповів Сергій Сидоров, начальник відділу бібліотечної справи Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності Міністерства культури України.

Володимир Бєглов, директор Американського дому у Львові, присвятив свій виступ сучасним читацьким та книжковим клубам як формам залучення громади до читання. Він детально проаналізував плюси читання, формати читацьких клубів і розповів про відмінності у їхній роботі.

Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики  Українського інституту книги, розповів про результати опитування органів місцевого самоврядування щодо закупівель книжок для публічних бібліотек у 2023–2026 роках. Вони невтішні: більшість громад без книжок, щорічно закуповують книжки лише 21% громад, жодного року (із досліджуваних) не фінансували комплектування фондів бібліотек 30% громад.

Вікторія Сошинська, завідувач сектору Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, зосередила увагу учасників на структурних компонентах культури доступності, ролях бібліотекарів у безбарʼєрному суспільстві, системних викликах до безбарʼєрності, практиках повсякденної реалізації доступності в Україні та закордоном, а також методичних виданнях, що можуть бути помічними бібліотекарям у забезпеченні безбарʼєрності.

Віталій Білозір, завідувач відділу бібліотечних комунікацій Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих міста Києва, поінформував про ключові вектори трансформації бібліотеки в умовах воєнного стану.

Ольга Килівник, бібліотекар Одеської національної наукової бібліотеки поділилася досвідом кроссекторального партнерства ОННБ у сфері розвитку медіаграмотності, розповівши про ефективний формат роботи – імерсивну квест-кімнату «Петля часу», яка дає глибший результат, ніж традиційні лекції, і допомагає залучити нову аудиторію користувачів.

Валентина Новосад, заступник директора Науково-технічної бібліотеки Національного лісотехнічного університету України, презентувала інституційну модель формування інтелектуальної стійкості «Кафедра – Бібліотека – Студент».

Секцію «Культура пам’яті» розпочала Валентина Горчинська, головний бібліотекар Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Вона запропонувала огляд роботи публічних бібліотек України за трьома ключовими напрямами: формування культури пам’яті та національна ідентичність, зокрема документування війни, вшанування пам’яті, робота з пам’яттю громади.

Лариса Казакова, заступник директора Чернігівської обласної бібліотеки для дітей, розповіла про культуру пам’яті в соціокультурному просторі бібліотеки для дітей, ознайомивши присутніх із такими меморіальними проєктами, як «Пережите. Спогади про війну життя під час війни», «Зробити неможливе», «Історії воїнів», «Вбиті росією», «Злочини проти культурної спадщини Чернігівщини», «Екологічні наслідки війни в Україні», «Загиблі герої Чернігівщини», «Чернігівщина автентична» та ін.

Аліса Ільченко, головний бібліограф Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого презентувала анотовану бібліографічну базу даних «Війна за Незалежність України».

Ярослав Бондарчук, т. в. о. завідувача відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, наголосив на важливості збереження фондів «резервної копії» української діаспори як культурного коду нації, цілісної моделі національної пам’яті, головного верифікатора історичної правди, фундаменту для сучасної культурної дипломатії. Вікторія Антонова, молодший науковий співробітник відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства презентувала історію і сучасну діяльність відділу та тематично-видову структуру фонду зарубіжної україніки, який сьогодні налічує понад 36 тис. примірників.

Про Українську бібліотеку імені Симона Петлюри в Парижі як простір пам’яті та збереження національної ідентичності розповіла Марина Палієнко, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д-р іст. наук, професор.

Третій день конференції розпочався роботою сесії «Безбар’єрність і психосоціальна підтримка в бібліотеках».

До учасників конференції звернулася Леся Хемраєва, начальник відділу політики безбар’єрності Міністерства культури України. У своєму виступі вона наголосила, що сучасні бібліотеки дедалі більше утверджуються як безпечні та відкриті простори, де відвідувачі отримують не лише доступ до інформації, а й підтримку, розуміння та прийняття. Бібліотека постає як місце сили, взаємодії та формування довіри, де кожен має можливість бути почутим і знайти опору.

Зане Звайгзне, керівниця відділу інформаційних послуг та міжбібліотечного абонемента Довідково-інформаційного центру Національної бібліотеки Латвії, представила досвід установи у сфері забезпечення доступності та підтримки користувачів з різними функціональними порушеннями.

Наталія Каташинська, програмна спеціалістка з питань освіти UNESCO, у своєму виступі представила тему психосоціальної підтримки в бібліотеках, окресливши практичні інструменти, навчальні можливості та перспективи розвитку цього напряму.

Зокрема, було презентовано результати пілотного проєкту «Бібліотеки як простір психологічної підтримки», реалізованого у 2024–2025 роках, у якому взяли участь 60 представників із 32 бібліотек України. Окремо анонсовано підготовку посібника для бібліотек «Психосоціальна підтримка в бібліотеці», метою якого є надання знань, практичних порад та інструментів для роботи з користувачами, зокрема вразливими групами, із збереженням внутрішнього ресурсу самих бібліотекарів.

Наталія Єрмакіна, головний бібліотекар Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, узагальнила досвід та діяльність публічних бібліотек України у сфері психосоціальної підтримки населення. Зокрема, було представлено результати загальнодержавного моніторингового дослідження «Вивчення досвіду психосоціальної підтримки у публічних бібліотеках України (2024–2026)», яке проводить бібліотека.

Світлана Ковальчук, учений секретар бібліотеки, представила доповідь «Травма-інформований підхід у роботі бібліотеки: що варто знати». Окрему увагу приділено викликам, з якими стикаються бібліотекарі: складний психологічний стан самих працівників, брак знань і компетентностей для безпечної комунікації з людьми, які мають травматичний досвід, а також недостатній рівень практичних навичок реагування на сильні емоційні прояви та непередбачувану поведінку.

Тетяна Науменко, завідувачка відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих міста Києва, поділилася досвідом реалізації жіночих кіл та проєкту «Льолямарафон» як інструментів психосоціальної підтримки.

Досвідом роботи також поділилася Ірина Ковач, заступник директора з наукової роботи Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. У виступі було представлено практики подолання воєнних викликів, реалізовані бібліотекою.

У межах третього дня конференції відбулася сесія «Інформаційні технології в бібліотеках», присвячена актуальним викликам та інноваційним підходам до розвитку бібліотечної сфери в умовах цифрової трансформації.

Надія Стрішенець, провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, у своєму виступі порушила проблематику формування зведеного каталогу бібліотек України. Було акцентовано увагу на необхідності консолідації бібліотечних ресурсів на національному рівні, а також наведено приклади реалізації зведених каталогів у світовій практиці як ефективного інструменту забезпечення доступу до інформації та міжбібліотечної взаємодії.

Наталія Чернишенко, завідувач бібліотеки Приватного вищого навчального закладу Харківський міжнародний медичний університет, поділилася практичним досвідом використання вайб-кодингу та генеративного штучного інтелекту у створенні бібліотечного вебсайту в умовах воєнного стану.

Під час сесії також відбулося обговорення нагальної проблеми програмного забезпечення бібліотек України, зокрема питань його оновлення, сумісності, доступності та відповідності сучасним вимогам цифрового середовища.

Загалом, тема цьогорічної конференції «Бібліотеки для стійкості та сталого розвитку» не лише задала змістовну рамку дискусій, а й чітко окреслила роль бібліотек у сучасному українському суспільстві, що переживає складні трансформації.

Детальніше про конференцію читайте у журналі «Бібліотечна планета», 2026 р., №2.

Більше фото за покликанням.

За матеріалами фейсбук-сторінки «Бібліотечному фахівцю»