19–22 травня 2026 року відбулася XV Всеукраїнська онлайн-школа бібліотечного журналіста на тему «Медіаграмотність, інформаційний імунітет, нові цифрові навички: працюємо з викликами доби постправди».

Організаторами чотириденного інтенсиву виступили Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка та Харківське обласне відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація. Партнерами цьогорічної програми стали Львівська обласна бібліотека для дітей, Хмельницьке обласне відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація та Український державний університет науки і технологій.

Понад 200 підключень, багато інтерактиву та практики — перший навчальний день видався дуже динамічним і живим.

Відкрила захід директорка ХДНБ ім. В. Г. Короленка, голова Харківського обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація Наталя Петренко, підкресливши важливий внесок бібліотек і загалом закладів культури у розвиток інформаційної стійкості суспільства в умовах гібридної війни.

Після короткого знайомства настала черга глибшого занурення в тему нових викликів сучасного медіасередовища. Своїми спостереженнями про «дивні дива» цифрової доби, механіки створення й поширення контенту, глобальне інформаційне перенасичення ділилася з учасниками координаторка та модераторка школи Марія Медведська.

Цікавий експериментальний формат виступу на тему «Медіакомпетентний бібліотекар: від особистої інформаційної культури до медіаосвіти користувачів» представила Ярослава Хіміч, доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, голова секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація. Спікерка залучила аудиторію до активного діалогу про нову професійну реальність бібліотечного фахівця, у якій розуміння багатовимірності інформаційного середовища, критичне мислення та цифрова дисципліна стають фундаментом щоденної роботи.

Окремим практичним блоком першого дня стала зустріч із засновницею проєкту «НотаЄнота», фактчекеркою, викладачкою Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Альоною Романюк. Учасники дізналися про те, як народилася ідея одного з найвідоміших в Україні проєктів з протидії дезінформації та як працює ігровий підхід у роботі зі складними темами. А ще випробували ці методики на практиці, зігравши у гру «Як не стати жертвою шахраїв», та отримали детальні поради, як організовувати подібні активності у власних громадах.

 

Другий навчальний день, підготовлений партнерами зі Львівської обласної бібліотеки для дітей, також промайнув на одному подиху, залишивши по собі багато корисної інформації, нових ідей і тепле відчуття професійної єдності.

Спочатку разом з директоркою Леотеки Ольгою Конасовою учасники мали змогу ґрунтовно дослідити тему «ШІ-грамотність: від використання до відповідальності» та дієві інструменти в цифровому арсеналі сучасного бібліотечного фахівця.

Пані Ольга поділилася порадами щодо використання сервісів для створення й перевірки контенту, а також унікальним досвідом розроблення публічної політики використання штучного інтелекту в бібліотеці.

А ще учасникам школи пощастило стати свідками справжньої професійної прем’єри та ознайомитися з новою креативною розробкою львівських колег. Йдеться про AI-агента «ЛЕО-мисливець на фейки» — цифрового помічника, що поєднує можливості штучного інтелекту з актуальними завданнями розвитку медіаграмотності.

У другій половині дня до розмови долучилися представниці відділу інформаційних технологій Львівської обласної бібліотеки для дітей. Ярина Дмитровська нагадала аудиторії про ключові правила безпеки мобільних пристроїв і додатків, важливість створення надійних паролів та вміння розпізнавати фішингові атаки, а наприкінці виступу запропонувала перевірити свої знання у форматі квізу на платформі Kahoot.

Оксана Сторож детальніше розповіла про кібербулінг і способи захисту від нього, а також окреслила ширший контекст — як технології майбутнього пов’язані з новими викликами кібербезпеки.

Бадьорим стартом третього навчального дня став виступ фахівчинь Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара — завідувачки відділу наукової інформації та бібліографії Лілії Віжічаніної та завідувачки відділу документів іноземними мовами Тетяни Донченко, які поділилися власними напрацюваннями з тематики медіаграмотності. Особливо запам’яталася учасникам презентація «Анатомія котячих змов» — яскравий приклад того, як інформацію можна подавати доступно, дотепно й водночас без надмірного спрощення.

Далі розмова перейшла до напряму, який сьогодні має виняткове значення, — документування воєнної реальності. На прикладі Цифрового архіву документів про російсько-українську війну (http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/) заступниця директора Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка Катерина Вірютіна й завідувачка відділу наукової систематизації, предметизації та організації систематичних каталогів Лариса Козоріз говорили про те, як фахова робота бібліотек з джерелами, фактами та свідченнями стає стратегічно важливим інструментом формування інформаційної стійкості суспільства.

Про те, як бібліотеки можуть долучатися до розвитку Вікіпедії, крізь оптику особистого досвіду розповів завідувач сектору формування інформаційної культури ХДНБ ім. В. Г. Короленка, член правління ГО «Вікімедіа Україна» Вячеслав Мамон. Ішлося про можливості, які відкриває участь у вікіпроєктах: від популяризації фондів і посилення присутності якісного українського контенту в цифровому просторі до розвитку міжнародної співпраці.

Особливого інтелектуального звучання третьому дню надала зустріч з професоркою кафедри медіакомунікацій Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, радіо- й тележурналісткою, режисеркою Лідією Стародубцевою. Тема «Книга проти скролінгу: “нескінченна бібліотека” у цифрову добу» стала запрошенням до глибоких рефлексій про зміну способів мислення й медіаспоживання, а також місце книги й читання в сучасному інформаційному потоці.

Фінальний день програми відбувся за участі представниць президії Хмельницького обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Першою спікеркою стала Тамара Козицька, директорка Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади, медіатренерка, засновниця проєкту «Школа медіаграмотності».

Свій виступ, присвячений лідерській ролі бібліотек у формуванні критичного мислення, пані Тамара перетворила на інтерактивну розмову з аудиторією — з нетривіальними запитаннями для обговорення, практичними вправами та добіркою корисних матеріалів, які учасники можуть адаптувати для власних заходів.

У другій частині програми директорка Чемеровецької центральної бібліотеки Марія Кульпінська представила досвід бібліотек своєї громади, для яких напрям медіаграмотності став важливою частиною проєктної діяльності й залучення нових аудиторій. Цей приклад переконливо засвідчив: великі зміни часто починаються саме з локальних ініціатив.

Завершальним акордом школи стало коло рефлексії у форматі вільного мікрофона. У чаті й наживо учасники ділилися враженнями від навчання, говорили про найкорисніші ідеї та власні професійні відкриття, бажали проєкту подальшого розвитку й нових цікавих тем.

Організатори щиро дякують усім спікерам, партнерам та учасникам за відкритість до професійного діалогу, активну залученість і готовність разом шукати відповіді на виклики доби постправди.

Переглянути відеозаписи школи можна на YouTube-каналі ХДНБ ім. В. Г. Короленка: https://youtube.com/playlist?list=PLrXeKiSsJYSgYtzl8jQ88cgXM9dt21MFB&si=8jhRkCb0fHv_g09T

#15ШБЖ #15ВсеукраїнськаШБЖ #медіаграмотність