Ще одна група українських бібліотекарів пройшла міжнародне стажування на базі бібліотек Литви. Програма «Культурна пам’ять у цифрову епоху: ідентифікація, відновлення та публічна доступність» була організована ВГО Українська бібліотечна асоціація та Литовською бібліотечною асоціацією за підтримки Міністерства культури Литовської Республіки.

Впродовж 10-14 листопада 2025 р. фахівці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та обласних універсальних наукових бібліотек Рівного, Хмельницького, Черкас, Полтави та Дніпра відвідали міста Каунас, Паневежис та Вільнюс. Поряд з іншими культурними інституціями литовські бібліотеки є центрами пам'яті, які зберігають та фахово опрацьовують унікальні колекції манускриптів, стародруків, рідкісних книг, видань діаспори, графічних робіт, мапи, фотоколекції, музичну літературу та твори, приватні архіви тощо.

Від початку цифровізації у 1991 році Литва пройшла вагомий шлях: сьогодні бібліотеки мають спільний електронний каталог Ibiblioteka, створюють власні цифрові продукти, активно працюють над наповненням національної електронної бібліотеки ePaveldas. За підтримки ЄС тривають масштабні цифрові проєкти, зокрема й нова платформа eCulture, що запрацює у квітні 2026 року.

 

Литовські колеги детально розповідали та практично знайомили з різноманітними процесами щодо культурної документальної спадщини, серед яких – оцифрування, відбір, ідентифікація, створення метаданих, реставрація, а також освітні ініціативи щодо популяризації цих унікальних документів.

Каунаська повітова публічна бібліотека

Першою зупинкою делегації українських бібліотекарів стала Каунаська повітова публічна бібліотека Ąžuolynas («Дубова роща»), головне приміщення якої розташоване у зеленій парковій зоні міста. Ця бібліотека є не лише потужним інформаційним та культурним осередком регіону, а й сучасним центром збереження, дослідження та популяризації документальної культурної спадщини. З 2010 року бібліотека перебуває у підпорядкуванні Міністерства культури Литовської Республіки. Щодня її відвідує понад 730 відвідувачів.

Особливу увагу учасників стажування привернув Центр дослідження та поширення документальної спадщини, що функціонує при бібліотеці. Тут зосереджена колекція старовинних і рідкісних видань, яка налічує понад 228 тисяч документів, серед яких – три інкунабули, перші книги литовською мовою, рукописні фонди, мапи, екслібриси та ін. Центр виконує повний цикл роботи зі спадщиною: від зберігання й наукового опрацювання до публічної презентації та освітніх програм для різних аудиторій – істориків, дослідників, студентів, школярів і всіх, хто цікавиться історією книги.

Зокрема, учні шкіл можуть долучатися до бібліотечних ініціатив у межах державної програми «Культурний паспорт». Наприклад, у цій бібліотеці серед іншого запропонують ознайомитися з історією паперу та процесом реставрації документів. У закладі є спеціальне обладнання, працюють професійні реставратори, які відновлюють цінні й рідкісні книги, мапи та інші документи.

Важливим елементом роботи з фондами є постійна експозиція «Старовинна книга», що діє в бібліотеці з 1993 року, а у 2020-му була повністю оновлена в межах проєкту «Стара книга відкривається для вас». Виставка ілюструє розвиток друкованої книги протягом більш ніж п’яти століть – від перших інкунабул до видань ХХ століття.

 

Завдяки сучасним дизайнерським рішенням та інтерактивному терміналу історія книги подається у візуальний, доступний і водночас глибокий спосіб: від особливостей палітурок і титульних сторінок до рукописних поміток, заборонених видань, наукових праць та унікальних зразків книжкового мистецтва.

Про свої ресурси та дослідження Центр розповідає на окремій сторінці у фейсбуці https://www.facebook.com/knyga.kvb.lt.

 Важливо, що робота з культурною спадщиною в бібліотеці Ąžuolynas не обмежується експозиційною діяльністю. Значну роль відіграють освітні програми та майстер-класи, зокрема «Шлях книги», «Ініціали старих книг», «Автори дитинства та старі ілюстрації знову», а також практичні заняття зі створення книжок ручної роботи. Також створено 2 інтерактивні гри «Створи манускрипт» та «Створи друковану книгу», які пропонуються відвідувачам на бібліотечних планшетах. Такі формати спрямовані на різні вікові групи – від дошкільнят до підлітків і родин – і поєднують знання з історії книги з творчими та екологічними практиками.

Окремим напрямом діяльності бібліотеки є цифрові та віртуальні продукти. Каунаська повітова публічна бібліотека розробила низку електронних довідників і застосунків, присвячених історії та культурі міста: «Каунас: дати та факти», «Відомі люди Каунаса», «Художники Каунаса», «Каунаські церкви» та інші. У цьому році бібліотека отримала перший досвід створення власного продукту з доповненою реальністю, який присвятила литовсько-польському поету Мацею Сарбевському.

На сайті бібліотеки також можна переглянути віртуальні виставки, присвячені документам культурної спадщини. Для литовського порталу цифрової культурної спадщини «E-paveldas» бібліотека щороку оцифровує близько 200 документів.

Публічна бібліотека Паневежського повіту імені Габріелі Петкявічайте-Біте

Наступні 2 дні стажування пройшли у м. Паневежис. На сайті головної бібліотеки північно-східного регіону Литви, яка у 2022 році відзначила своє 100-річчя, зазначено: «Ми шануємо традиції, плекаємо історичну пам’ять, зберігаючи найцінніше для майбутніх поколінь». Цей підхід повною мірою відображає діяльність Паневежиської повітової публічної бібліотеки імені Габріеле Петкявічайте-Біте.

З 2006 року бібліотека, що також фінансується Міністерством культури Литви, розміщується у реконструйованому комплексі будівель, де історичні приміщення поєднані сучасними прибудовами та скляними дахами. Одна з частин ансамблю була зведена ще у 1920 році. Сьогодні бібліотека є повністю доступною та комфортною для всіх категорій відвідувачів і щодня приймає щонайменше 200 користувачів.

Усі напрями роботи з краєзнавчою інформацією, збереженням та оцифруванням культурної спадщини зосереджені у відділі дослідження та оцифрування культурної спадщини. Публічна бібліотека Паневежиса має затишну читальну залу краєзнавчої літератури, названу на честь першої директорки бібліотеки Ельжбети Йодінскайтė, володіє кількома особистими бібліотеками, відкритими для користувачів, зберігає та опрацьовує рукописні фонди, рідкісні книги, сімейні архіви та фотоколекції.

У бібліотеці створено унікальний виставково-освітній простір «Бджолиний ярмарок», який знайомить відвідувачів з особистістю, діяльністю та цінностями культурної й громадської діячки, письменниці Габріеле Петкявічайте-Біте, ім’я якої сьогодні носить бібліотека.

До структури бібліотеки також входить Меморіальна квартира Юозаса Мільтініса, що є частиною першого в Литві культурного маршруту регіонального рівня «Стежка п’яти творців». Саме публічній бібліотеці театральний режисер, актор і засновник Паневежиського драматичного театру Юозас Мільтініс заповів свою інтелектуальну спадщину – особисту бібліотеку, колекцію картин і творів мистецтва, а також особисті речі.

Уся ця спадщина представлена для публіки в автентичному середовищі – за останнім місцем проживання митця. Завдяки проєктній діяльності меморіальну квартиру було розширено, створено сучасну інноваційну експозицію «Життя і театр Юозаса Мільтініса», облаштовано трансформовані простори для заходів і привабливу освітню зону для громади міста та гостей Паневежиса.

Співробітники меморіальної квартири реалізують екскурсійну, виставкову та дослідницьку діяльність. Простір відкритий для стажування, волонтерства, реалізації власних проєктів, роботи з архівами та організації зустрічей. Відвідувачам доступні комп’ютеризоване робоче місце, принтер, можливість працювати з архівними документами та читати книги з бібліотеки Юозаса Мільтініса.

Відеоекскурсія Меморіальною квартирою Юозаса Мільтініса: https://www.youtube.com/watch?v=ZVmwlnNoaPU

Важливим цифровим ресурсом, який створюють фахівці бібліотеки Паневежиса, є краєзнавчий портал «Віртуально Паневежський край» (https://paneveziokrastas.pavb.lt/). На сайті акумулюються новини культурних інституцій, інформація про визначні дати та постаті регіону, будівлі, скульптурні монументи й меморіальні знаки, публікуються архівні фотографії, спогади мешканців, віртуальні виставки, цифрові копії місцевої періодики, а також інтерактивні тести та ігри. Краєзнавчий контент активно поширюється і через сторінку бібліотеки у Facebook.

З 2021 року бібліотекарі створили 18 статей для литовської Вікіпедії, у яких обов’язково подано посилання на ресурси публічної бібліотеки як джерела інформації.

Окрема група фахівців працює над оцифруванням культурної спадщини. Великі литовські бібліотеки виконують роль центрів компетенцій у цій сфері: вони не лише оцифровують власні колекції, а й консультують інші бібліотеки та культурні інституції. Усі вони є учасниками національного порталу ePaveldas. Серед ключових питань – наявність потужного обладнання для сканування, ліцензійного програмного забезпечення (зокрема з для автоматичного розпізнавання тексту), робота з метаданими та дотримання авторського права. У першу чергу бібліотеки працюють з документами, що перейшли у суспільне надбання (public domain).

Також активно вивчаються можливості використання штучного інтелекту в процесах оцифрування. Обов’язковою умовою для цифрового опрацювання будь-якого документа є попереднє проходження ним етапу реставрації.

Бібліотека Вільнюського університету

На завершення стажування українські бібліотекарі відвідали бібліотеку Вільнюського університету – найстарішу та найбільшу академічну бібліотеку в Литві. Фізичні колекція складають майже 5 млн одиниць, цифрові колекції – 1,55 млн зображень. Тисячі оцифрованих текстів, картографічних матеріалів та предметів мистецтва з колекцій культурної та наукової спадщини, що належать бібліотеці Вільнюського університету, знаходяться у вільному доступі на новому веб-сайті цифрових колекцій Вільнюського університету:https://kolekcijos.biblioteka.vu.lt. Роботу закладу забезпечує 181 людина.

У колекціях бібліотеки зберігаються справжні скарби, 17 документів внесені в національні та регіональні реєстри програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Для користувачів доступні 10 читальних залів для роботи з різними документами.

З найціннішими матеріалами працює відділ збереження документальної спадщини, команда якого нараховує 26 осіб: 18 реставраторів (5 спеціалізуються на консервації палітурок), 6 спеціалістів з оцифрування, 1 мікробіолог, 1 спеціаліст з досліджень хімічної консервації.

Робота з культурною спадщиною передбачає: реставрацію, цифровізацію, проведення досліджень, створення 2 великих виставок щороку, презентації та різноманітні публікації.

У межах екскурсії бібліотекою відбулося знайомство з реставраторами, які працюють над відновленням паперу та палітурок й книжкових блоків. Литовські колеги поділилися практичними моментами роботи у цих напрямах.

Бібліотекарі активно шукають нові шляхи для презентації своїх колекцій. Останнім часом, наприклад, використовують методи сторітелінгу, публікуючи історії про окремі документи на безкоштовній онлайн-платформі Google Arts & Culture.

Програма стажування була насиченою та професійно вибудуваною; водночас організатори передбачили можливість ознайомлення з діяльністю інших культурних інституцій. Українські бібліотекарі з вдячністю та інтересом відвідали музей міста Каунас, драматичний театр і краєзнавчий музей Паневежиса, а також Stasys Museum у Паневежисі – музей відомого художника та ілюстратора Стасіса Ейдрігявічюса. Усі локації вирізняються доступністю, сучасними та переосмисленими експозиціями.

Професійний діалог, що відбувався під час екскурсій, лекційних і практичних занять, а також у процесі неформального спілкування, залишив глибокі та надихаючі враження.

Стажування стало прикладом партнерства, взаємної підтримки й професійної солідарності. Здобутий досвід і знайомство з підходами литовських колег є важливим ресурсом для подальшого розвитку українських бібліотек у сфері збереження та популяризації культурної спадщини. Щиро дякуємо литовським бібліотекам за теплий прийом і відкритість до співпраці. Такий обмін відкриває нові перспективи для наших команд та зміцнює культурний діалог між Україною та Литвою.

Олександра Промська, заступниця директора

з наукової роботи за автоматизації

КЗ «Рівненська ОУНБ» РОР