XV Львівський міжнародний бібліотечний форум «Бібліотека: довіра і відповідальність» пройшов 16-20 вересня 2025 року у змішаному форматі і зібрав більше 140 учасників наживо та близько 80 учасників дистанційно на платформі ZOOM.

Організатори Форуму:

• ВГО Українська бібліотечна асоціація
• Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка
• Львівська обласна бібліотека для дітей
• Львівська муніципальна бібліотека
• Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука.

Офіційні партнери форуму: «Проєкт підтримки Дія», що реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансування Швеції, Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Видавничий дім «Гельветика», видавництва «Олді Плюс», «Юридика», «Молодий вчений», «Університетська книга», «Азіатика», «Liha Press», «Baltija Publishing», книжкова друкарня «ТакиБук», Центр українсько-європейського наукового співробітництва, Taradaika Production та Факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.

Учасників Форуму привітала Оксана Бруй, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація. До слова також долучилися представники центральних і місцевих органів влади, партнери з освітніх і культурних інституцій, які підкреслили значення бібліотек як центрів підтримки громад під час кризи:

• Людмила Фіть, начальниця управління видавничої справи та бібліотечної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України,
• Руслана Коренчук, менеджерка спільних проєктів Фонду Східна Європа та Мінцифри, керівниця освітнього напрямку в Міністерстві цифрової трансформації України,
• Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги,
• Ілля Стефанко, начальник відділу культурно-просвітницької роботи та навчальних закладів Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації,
• Оксана Стельмах, заступниця начальника управління культури Львівської міської ради,
• Олег Сербін, генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого,
• Марія Шубчик, керівниця відділу комунікацій, Goethe-Institut в Україні,
• Олена Квас, проректорка з наукової роботи та інновацій Львівського національного університету імені Івана Франка,
• Олександр Седляр, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка,
• Василь Кметь, директор Львівської муніципальної бібліотеки,
• Тетяна Пилипець, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука.

Ключовий спікер -  Михайло Зарічний, доктор фізико-математичних наук, професор, декан механіко-математичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, у своєму виступі «Багатовимірність книги» говорив про книгу як про багатогранне явище. Він розповів про «Шотландську книгу», яка створювалася львівськими математиками у відомій «Шотландській кав’ярні» як збірник відкритих математичних проблем. Особливий наголос пан Михайло зробив на довірі до бібліотек, як до установ, в яких є достовірна інформація, і на відповідальності бібліотек за це.

Цьогорічний Бібліофорум одразу став майданчиком для відкритої дискусії «Кодекс етики бібліотекаря: чи змінюються вічні цінності?». Захід зібрав більше ста учасників для переосмислення професійних принципів в умовах безпрецедентних викликів: війни, інформаційних загроз, деколонізації та стрімкого розвитку штучного інтелекту (ШІ). Дискусію модерували керівники ВГО Українська бібліотечна асоціація: Оксана Бруй (президентка), Лариса Лугова (членкиня Президії), Світлана Моісєєва та Олег Сербін (віцепрезиденти).

Головним питанням, що проходило червоною ниткою крізь усі блоки, було: Чи відповідає чинний Кодекс етики бібліотекаря реаліям сьогодення і чи здатен він захистити фахівця та користувача у турбулентному світі?

Обговорення розпочалося з наріжного каменю професії – принципу вільного доступу до інформації та недопущення цензури. Учасники визнали, що традиційні принципи, такі як вільний доступ до інформації та недопущення цензури, стикаються з реаліями інформаційної безпеки та державною політикою дерусифікації. Обговорювалося, як узгодити ці принципи з необхідністю вилучення/знищення російських документів та книг і захистом національного інформаційного простору від ворожої пропаганди, наголошуючи на потребі балансу між свободою та безпекою.

Також критично переглянуто принцип нейтральності бібліотекаря, оскільки в умовах війни та людських трагедій абсолютна нейтральність визнана неможливою та потенційно небезпечною. Учасники дискусії підкреслили соціальну місію бібліотеки як інституції пам'яті та необхідність включення до Кодексу принципів щодо інклюзії та електронної безбар’єрності.

Швидкий розвиток генеративного ШІ створив нову площину етичних викликів. Бібліотекарі усвідомлюють свою роль як надійних джерел інформації у світі дезінформації. Учасники дійшли висновку, що навчання користувачів відповідальному та етичному використанню ШІ має стати новим обов'язком бібліотекаря. Обговорили також необхідність включення у Кодекс засад академічної доброчесності та інтелектуальної власності у контексті електронних бібліотек та ШІ.

Емоційним блоком стало обговорення етичних відносин у професійному середовищі в умовах війни, зокрема стосовно колег, які співпрацювали чи співпрацюють з окупаційним режимом. Фахівці наголосили, що спільнота не може виправдовувати чи ігнорувати дії, що сприяють агресору. Також критично важливою названо чітку українську позицію у відносинах з колегами з країни-агресора в межах міжнародних професійних організацій.

Дискусія підтвердила, що вічні цінності бібліотечної етики (свобода доступу, неупередженість, повага) залишаються незмінними, але їхнє застосування та інтерпретація вимагають термінового оновлення відповідно до унікальних викликів, які принесла війна. Результати обговорення є основою для проєкту нової редакції Кодексу етики бібліотекаря, що має стати для нас етичним компасом у цій новій, турбулентній реальності.

Круглий стіл «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках – Хабах цифрової освіти» за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансування Швеції та у співпраці із Міністерством цифрової трансформації України, пройшов динамічно і насичено.

 Про результати цифровізації України та участь у цьому процесі бібліотекарів, співпрацю, перспективи і завдання третього етапу проєкту, орієнтованого на розвиток цифрової грамотності задля посилення стійкості громад та відновлення, новації платформи Дія.Освіта та функціонал Кабінету Хаба цифрової освіти розповіли Руслана Коренчук, менеджерка спільних проєктів Фонду Східна Європа та Мінцифри, керівниця освітнього напрямку в Міністерстві цифрової трансформації України та Микола Ябченко, фахівець з цифрової грамотності «Проєкту підтримки Дія», Програма розвитку ООН в Україні.

Виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація Ярослава Сошинська представила результати реалізації проєкту у 2022-2025 рр. Важливими рефлексіями про навчання координаторів Хабів цифрової освіти поділилися Світлана Моісєєва, директорка Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки, віцепрезидентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, Тетяна Чорна, директорка Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, Анастасія Козак, тренерка Регіонального тренінгового центру Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара.  

Актуальні послуги Хабів цифрової освіти представили Тамара Козицька, директорка Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади, експертка ВГО Українська бібліотечна асоціація та Галина Нікітіна, завідувачка Інтернет-центром Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського, м.Кропивницький.

Учасники «круглого столу» також активно долучилися до «мозкового штурму» про Хаб цифрової освіти наступного покоління 2.0 з використанням платформи Mentimeter. Його модерували Оксана Бруй, заступниця генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація та Вікторія Сошинська, завідувачка сектора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, експертка ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Одна з найактуальніших сесій Конференції – «Бібліотекар 5.0: ШІ і виклики часу». Її модераторами виступили Ольга Конасова та Світлана Моісєєва. Обговорювали три головні теми: як ШІ використовується у публічних бібліотеках, як він допомагає в освіті та дослідженнях та які нові вміння і компетентності потрібні сучасному бібліотекарю.

Ольга Конасова наголосила, що завдяки штучному інтелекту бібліотеки отримують нові можливості. Вони справжні «розумні простори», які допомагають людям знаходити потрібну інформацію, розвивати критичне мислення і вчитися користуватися сучасними технологіями безпечно. Бібліотеки можуть пропонувати персональні рекомендації, створювати нові цифрові сервіси та залишаються надійним «фільтром» у світі інформаційного шуму.

Тетяна Гранчак розповіла про роль ШІ в освіті та науці. Вона показала, як технології допомагають у дослідженнях: від роботи з великими обсягами даних і пошуку нових наукових ідей до аналізу публікацій. Водночас підкреслила, що важливо пам’ятати про ризики, пов’язані з точністю алгоритмів та академічною доброчесністю.

Ярослава Хіміч звернула увагу на те, що зміни, які приносить ШІ, стосуються і освіти майбутніх бібліотекарів. Студенти мають навчитися не тільки користуватися інструментами ШІ, а й критично оцінювати їхні результати, розуміти етику роботи з даними та вміти пояснювати користувачам, як працюють алгоритми.

Головний висновок сесії: ШІ — це не лише інструмент, а новий виклик для бібліотекарів, які стають посередниками між технологіями та суспільством, формуючи культуру етичного й відповідального використання цифрових рішень. Саме бібліотекарі мають навчити суспільство користуватися цими технологіями розумно, безпечно й етично.

18–19 вересня 2025 року у програмі XV Львівського міжнародного бібліотечного форуму відбулася серія подій культурно-мистецького проєкту «Читаємо Україну: шлях до себе через літературу», який спрямований на популяризацію української літератури як ключового інструмента усвідомлення національної ідентичності та поглиблення антиколоніального дискурсу. Адже саме через книжку ми відкриваємо для себе справжню історію, віднаходимо власні культурні коди та формуємо бачення майбутнього. Серед подій проєкту були літературно-публіцистичні виступи, авторські зустрічі, тематичні дискусії та обговорення, присвячені процесам деколонізації в українській літературі й бібліотечній справі. Модераторки: Іванна Щербина, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація і Тетяна Пилипець, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука.

Спікерами заходів проєкту стали: письменниця, викладачка, дослідниця української літератури Тетяна Белімова, котра говорила про колоніальну спадщину в літературі та її місце в сучасному каноні й представила власні наукові роботи на цю тему; письменник, автор Ютуб-проєкту “Історія для дорослих” Олег Криштопа, який розкрив своє бачення того, як сучасна література перемагає колоніальне минуле; письменниця, видавчиня, перформерка, авторка фестивалів Мар’яна Савка з розмовою “Нові сторінки, сильні голоси” про те, як завдяки людям, які читають, змінюється світ навколо.

Жвавий інтерес учасників Бібліофоруму викликав круглий стіл “Бібліотека як форпост: деколонізація через простір і книгу” про практичний досвід вивільнення бібліотек від домінуючого російськомовного контенту, що має колоніальну ідеологію, в якому взяли участь завідувачка науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Світлана Кравченко, директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука Тетяна Пилипець, голова Секції публічних бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація Вікторія Задорожна, головна бібліотекарка Центральної районної бібліотеки імені Григорія Сковороди ЦБС Солом’янського району м. Києва Тетяна Яровицина.

Під час двогодинної розмови було піднято багато гострих, актуальних питань щодо очищення бібліотечних фондів від російської та російськомовної колоніальної спадщини, а, головне - що може і повинен робити кожен бібліотекар та бібліотекарка на своїх місцях, щоб припинити багаторічне домінування російськомовних творів на бібліотечних полицях. У цій суто професійній дискусії взяли участь і наші зіркові гості, Мар’яна Савка та Олег Криштопа, які через погляду збоку додали бібліотекарям чимало приводів для роздумів. Також учасницею круглого столу була громадська діячка, головна редакторка журналу “Жінка” Тамара Маркелова, яка наголосила, що бібліотеки відіграють ключову роль у процесах деколонізації, оскільки мають прямий вплив на формування читацьких інтересів, популяризацію української літератури як ключового інструмента збереження національної спадщини та формування національної пам’яті. 

У цій дискусійній панелі було презентовано напрацювання Центральної районної бібліотеки імені Григорія Сковороди ЦБС Солом’янського району м. Києва “Книжки та автори. Путівник-конструктор з деколонізації”. Також учасники форуму дізналися про литовський досвід деколонізації бібліотечної справи. З презентацією на тему “Перехід зі світу ідеологічного до вільного” виступила Сімона Жілене, заступниця директора Вільнюської міської публічної бібліотеки. 

Головним посилом всіх заходів проєкту “Читаємо Україну: шлях до себе через літературу” можна назвати “не чекаймо, що хтось має зробити щось за вас/нас, маймо сміливість взяти відповідальність за те, що стоїть на наших полицях і що потрапляє до рук наших читачів”. 

Проєкт реалізується в межах мистецького конкурсу державної установи «Український інститут книги» та об'єднує письменників, бібліотекарів, літературознавців і культурних менеджерів задля обговорення актуальних викликів та вироблення нових підходів у сфері читання та промоції української книжки.

Особливий інтерес учасників Бібліофоруму викликав виступ Зільке Нірманн (Silke Niermann), директорки ТОВ «Міська бібліотека Ґютерсло» (Stadtbibliothek Gütersloh GmbH), Німеччина на тему: «Міська бібліотека Ґютерсло — «простір ідей: локально, дигітально, геніально» для Ґютерсло!». Ця сесія організована за підтримки Goethe-Institut в Україні. Модераторкою була Анна Журавльова, координаторка проєктів Бібліотеки Goethe-Institut в Україні, перекладачкою – Тетяна Супрун.

Пані Зільке Нірманн з 2015 року керує ТОВ «Міська бібліотека Ґютерсло», акціонерами якого є місто Ґютерсло та Фонд Бертельсманна (Bertelsmann Stiftung). З 2023 року вона є членкинею Президії Німецької бібліотечної асоціації (dbv).

У своєму виступі п. Нірманн розказала, як за останні роки бібліотека стала справжнім осередком аналогових і цифрових інформаційних послуг і промоції читання, улюбленим освітнім простором і місцем зустрічей містян. Бібліотека є ТОВ і це дає низку переваг, таких як гнучкість в управлінні та фінансуванні,  можливість залучати інвесторів або партнерів. Така форма власності зручна для бібліотеки, якщо вона надає платні послуги, наприклад, проводить платні заходи, пропонує поліграфічні чи видавничі послуги.

Бібліотека, яка має 23 працівника та бюджет в 2,5 млн євро, обслуговує місто чисельністю понад 100 тисяч осіб. За 2024 рік бібліотека провела майже 600 заходів для дітей, підлітків та дорослих.

У співпраці з численними партнерами у регіоні бібліотека позиціонує себе як майданчик ідей від людей і для людей, простір соціальної взаємодії для громади міста Ґютерсло. Стратегічними  цілями міської бібліотеки п. Нірманн назвала орієнтацію на громадян, комплексні освітні та інформаційні послуги, заходи для інтеграції мешканців у сферу освіти, культури й суспільного життя.

Міська бібліотека Ґютерсло визначила важливі аспекти розвитку бібліотеки у 2025 року, а саме: доступність освіти та інформації для всіх; підтримка цифрової грамотності; створення комфортної інфраструктури; інноваційні сервіси, включно з режимом 24/7; бібліотека як безпечний простір, коворкінг, місце проти самотності.

Пані Нірманн закликала колег з України мати чітке бачення, не боятися помилок, бути відкритими до нових ідей та залучати громаду, вірити у силу бібліотек як рушіїв розвитку міста. «Ми сильні лише разом із громадою та партнерами. Бібліотеки — це серце міста!», — підсумувала пані Зільке Нірманн.

Третій  день форуму – міжнародний – по обіді продовжив захід, присвячений партнерству бібліотек України і Британії «Бібліотеки-посестри». Проєкт започатковано БФ «Бібліотечна країна» спільно з Асоціацією бібліотек Великої Британії (Libraries Connected). Виконавча директорка БФ «Бібліотечна країна» Люсьєна Шум та директорка Libraries Connected (Велика Британія) Ізабель Хантер розповіли про зародження та розвиток проєкту, у межах якого вже створено 22 партнерства, що об’єднали 45 бібліотек України та Великої Британії. Мова йшла про можливості і здобутки, про підтримку та професійне взаємозбагачення, про можливість подальшого розвитку і розширення співпраці.

До обговорення долучилися учасники проєкту:

• Тетяна Дороніна, заступниця директора Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей представила спільні ініціативи з бібліотеками міста Мідлсбро: експонування книжкових виставок, заходи до річниці повномасштабного вторгнення, святкування Великодня, обмін професійними практиками та досвідом організації літніх читань.
• Вікторія Жупинська, бібліотекарка Центральної дитячої бібліотеки ЦБС Новобаварського району м. Харкова розповіла як бібліотека у партнерстві з The Campus Library, North Somerset Council (графство Сомерсет) реалізувала святкові заходи для дітей, літній марафон читання, створила виставкові дисплеї про Харків і Північний Сомерсет, відкрила «Міні Українську бібліотеку» та передала 113 українських книжок.
• Ганна Пушкар, директорка Чернігівської міської ЦБС представила досвід співпраці з Public Library of Kent, як її команда організувала курси англійської мови, проводила обмін культурологічною інформацією та готували підбірку книжок українських і британських авторів.

Самбірська міська публічна бібліотека та Ely Library (графство Кембриджшир) провели взаємні презентації міст, ознайомилися з архітектурною та культурною спадщиною, підготували книжкові виставки для Великої Британії та України, здійснили відеоекскурсії бібліотеками-партнерами та надіслали українську літературу для дітей і підлітків, – розповіла Галина Бучко.

Наукова бібліотека Сумського державного університету (директорка бібліотеки СумДУ Ольга Крицька) та Університет Ліверпуля продовжують співпрацю з 2022 року: відбувається обмін досвідом у сфері відкритих даних, цифрових технологій та академічного письма; аспіранти СумДУ беруть участь у вебінарах Університету Ліверпуля та отримують сертифікати; проводяться книгообміни.

Учасники зустрічі мали змогу переконатися, що сестринство можливе між абсолютно різними бібліотеками (великими, малими, обласними, міськими, публічними, спеціальними, спеціалізованими). Проєкт «Бібліотеки – посестри» демонструє, як партнерство між бібліотеками двох країн стає джерелом взаємної підтримки, культурного діалогу й професійного розвитку, зміцнюючи стійкість бібліотечної спільноти навіть у часи великих викликів.

18 вересня відбулася сесія «Громадянська наука та бібліотеки: що це таке і чому це важливо», яку модерували Оксана Бруй, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація і Тетяна Колеснікова, голова Секції університетських бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація. У своїх вступних словах модератори відзначали роль Громадянської науки як одного з ключових елементів відкритої науки. Громадянська наука є важливою, бо активна взаємодія з громадянами та суспільством може покращити дослідження та їхні результати й зміцнити довіру суспільства до науки.

Своїм досвідом у розвитку громадянської науки поділився Томас Каарстед, заступник директора бібліотеки та директор і співзасновник Центру знань громадянської науки Університету Південної Данії. У своїй презентації Томас висвітлив переваги участі громадян у дослідженнях, способи їхньої організації, а також навів приклади успішних проєктів із залучення громадськості до дослідження з очищення водойми, створення літнього табору університету для молоді, де вони брали участь у наукових активностях. Томас Каарстед наголосив, що й публічні, й університетські бібліотеки є партнерами у розвитку громадянської науки. Для цього необхідно мати персонал із відповідним рівнем кваліфікації та ресурси.

Для України тема громадянської науки є надзвичайно актуальною, оскільки ми маємо багато загальносуспільних проблем, рішення для яких може запропонувати наука. Саме до таких досліджень і варто залучати громадськість. Тож для українських бібліотекарів є можливість реалізувати свій потенціал і в цьому напрямі – поєднуючи громадян і дослідників та допомагаючи отримувати якісні наукові результати для вирішення суспільних проблем.

18 вересня 2025 року в межах Бібліофоруму відбувся круглий стіл «Бібліотечно-інформаційна освіта: виклики та трансформації», ініційований Секцією з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація. Модераторка: Ярослава Хіміч, кандидат історичних наук, доцент, доцентка кафедри артменеджменту та інформаційних технологій Національної академії керівних кедрів культури і мистецтв, голова Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Місцем проведення круглого столу була «Глядацька зала» факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка, а сам факультет у цьому році став офіційним партнером Бібліофоруму. Технічну підтримку трансляції та запису події здійснювали фахівці Львівської обласної бібліотеки для дітей. Велика вдячність партнерам.

Анонсуючи захід, організатори запрошували усіх небайдужих долучитися до щирої розмови про нові виклики сучасної бібліотечно-інформаційної освіти – від залучення абітурієнтів до працевлаштування випускників; про актуалізацію змістовних складових та напрямів освітніх програм; результати розроблення та імплементацію в освітній і виробничий процеси професійних стандартів «Бібліотекар», «Бібліограф», «Фахівець з бібліотечної справи», нових освітніх стандартів для спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа», особливості акредитаційного процесу освітніх програм спеціальності тощо. І небайдужі прийшли, долучилися до обговорення онлайн та засвідчили важливість й необхідність подібних дискусій.

Серед учасників були доктори та кандидати наук, професори і доценти різних закладів вищої освіти Києва, Харкова, Одеси та Львова. Важливо, що у круглому столі взяли участь і стейкхолдери – керівники бібліотек (роботодавці), практичні бібліотекарі, студенти.

Півтори години, визначені для круглого столу регламентом, виявились недостатніми. І хоча онлайн-трансляцію було завершено, учасники продовжили дискусію наживо, проговорюючи болючі не лише для освіти, а й насамперед для бібліотечної практики проблеми.

Серед висновків: сучасна бібліотечна-інформаційна освіта вже трансформується і робочі групи з розробки Стандартів вищої освіти зі спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» це розуміють і враховують (доповідь Олени Шевченко), але перед затвердженням Стандартів варто провести їхнє громадське обговорення та отримати експертний висновок від профільної професійної громадської організації, такої як ВГО Українська бібліотечна асоціація (пропозиція Ірини Шевченко). Важливо також зважати на те, що сучасна молодь інша, вона інакше навчається, інакше виставляє пріоритети (Олена Григоревська, Наталія Демчук, Ярослава Хіміч), тож складними та спільними для освіти і практики є також питання залучення в професію – від вибору спеціальності для навчання до працевлаштування та роботи в бібліотеці (Тетяна Новальська, Алла Соляник, Світлана Моісєєва). І ці спільні питання потребують комплексного вирішення та підтримки на рівні держави.

Учасники круглого столу погодились, що подібні обговорення є важливими для розвитку бібліотечної освіти та консолідації бібліотечної спільноти і підтримали пропозицію щодо продовження цієї дискусії з подальшими практичними напрацюваннями під час наступної конференції «Сучасна безперервна бібліотечно-інформаційна освіта …» у Славсько (лютий-березень 2026 р.)

Учасники-спікери круглого столу:

Олена Григоревська, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, заступниця голови Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Тетяна Гранчак, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, ад’юнкт-викладач Школи інформаційних наук Університету Іллінойсу Урбана-Шампейн, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Наталія Демчук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету ім. Івана Франка,

Тетяна Новальська, доктор історичних наук, професор, професор кафедри інформаційної діяльності та зв'язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв,

Алла Соляник, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Харківської державної академії культури,

Ірина Шевченко, кандидат педагогічних наук, доцент, директорка Центру підвищення кваліфікації Національної академії керівних кедрів культури і мистецтв, членкиня Експертної ради ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Олена Шевченко, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, професор кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій Національного університету «Одеська політехніка».

Учасникам Бібліофоруму у виступі «Як взаємодіяти з дорослими, які мають проблеми з читанням» було презентовано напрацювання міжнародного проєкту «Книги без кордонів», що реалізується партнерами з Польщі, Норвегії, Німеччини та України. Доповідачі: Ярослава Сошинська, виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація, Лариса Лугова, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, Марія Сахарова, комунікаційна менеджерка Виконавчого офісу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

 

Мета проєкту «Книги без кордонів» – підтримати дорослих, які відчувають труднощі з читанням книг через інвалідність, нейророзвиток, похилий вік або стан здоров'я, а також людей, які читають другою, чужою для них мовою (зокрема, мігрантів). Проєкт орієнтований на створення книг, адаптованих за формою та змістом до якомога ширшої аудиторії (відповідно до ідеї універсального дизайну) та навчання бібліотекарів роботі з такими книгами і цільовими групами користувачів. ВГО Українська бібліотечна асоціація також було створено комікс «Слова як після: мовні мандри Україною» за принципами книжкового універсального дизайну як мотиваційне видання для тих, хто прагне вивчити українську мову.

У межах Бібліофоруму відбувся майстер-клас «Промтимо професійно» від Ольги Конасової, директорки Львівської обласної бібліотеки для дітей, присвячений застосуванню технологій штучного інтелекту у професійній діяльності бібліотекарів. Темою заходу стало вивчення практик ефективного промтингу як ключового інструменту взаємодії з нейромережами. Учасники отримали можливість: ознайомитися з найбільш поширеними нейромережами та здійснити огляд різних моделей ChatGPT; визначити формулу «ідеального промту», що забезпечує точність і релевантність отриманих результатів; опанувати інструменти для перевірки контенту та ідентифікації фейкової інформації; на практиці випробувати створення бібліотечних сайтів за допомогою сервісу Gamma.

Проведення цього майстер-класу має важливе значення для підвищення рівня цифрових компетентностей бібліотекарів, адже сучасні інформаційні виклики вимагають від бібліотекарів не лише знання класичних методів роботи з інформацією, а й уміння критично оцінювати результати, які генерують алгоритмічні системи. Володіння навичками промтингу та використання інструментів штучного інтелекту сприяє розвитку нових форм бібліотечного сервісу, підвищує якість надання інформаційних послуг і забезпечує бібліотекам активну роль у формуванні культури безпечного та етичного використання цифрових технологій.

Підведення підсумків ХV Львівського міжнародного бібліотечного форуму відбулося як відкрита дискусія «Бібліотечне лідерство у викликах війни. Довіра та відповідальність у бібліотечній спільноті», яку модерували Оксана Бруй, президентка, Олег Сербін, віцепрезидент і генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Ярослава Сошинська, виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація. До дискусії також долучився Томаш Фолтин, генеральний директор Національної бібліотеки Чеської Республіки.

Розмова розпочалася з визначення поняття «бібліотечна спільнота» – чи складається вона лише з бібліотекарів, чи з усіх, хто опікується бібліотечною справою та підтримує розвиток бібліотек. Учасники обговорили, що означають довіра, відповідальність і лідерство в бібліотечному середовищі; якими рисами має володіти сучасний бібліотекар і сучасний лідер – серед них критичне мислення, здатність до самоконтролю та готовність брати відповідальність.

Прозвучали думки про те, що лідерство тісно пов’язане з довірою та відповідальністю. У складному світі немає простих рішень, а справжнім лідером стає той, хто окреслює стратегічні напрями розвитку спільноти, залучає команду до прийняття рішень і надихає на спільні дії. Як підкреслив Томаш Фолтин, важливо давати можливість кожному члену команди проявити себе.

Окремо було обговорено тему довіри до бібліотек. Це, насамперед, довіра до перевіреної інформації, яку вони надають. Бібліотека є безпечним місцем, де не оцінюють і не засуджують, а результативність її роботи визначається досягнутими результатами. У команді ж важливим є розподіл ролей і відповідальності, формування організаційної культури, що залежить від лідера.

Учасники наголосили на значенні довіри й відповідальності в глобальній бібліотечній спільноті. Для українських бібліотек ці цінності особливо важливі під час війни, адже саме вони формують професійний місток між національною спільнотою та міжнародними партнерами. Важливим акцентом стала й розмова про роль Української бібліотечної асоціації як організації, що об’єднує професіоналів: мотивація членів Асоціації – це визнання власних здобутків, готовність ділитися досвідом, впливати на державну політику, отримувати доступ до інновацій та вільно висловлювати думки.

Підсумком стало визначення зв’язку між довірою та відповідальністю: виконання обіцянок і дотримання професійних стандартів формують основу довіри, а постійний професійний розвиток бібліотекарів зміцнює авторитет бібліотечної спільноти як усередині країни, так і на міжнародному рівні.

Організатори щиро вдячні усім партнерам та учасникам Бібліофоруму. Налаштовуємося на нові зустрічі з ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Альбом Форуму: https://flic.kr/s/aHBqjCuQQY

Фото: Євгенія Зуєва, Дмитро Тарадайка, Віталій Кобунов

Записи сесій на YouTube: https://www.youtube.com/

 

 Ролик від партнера проєкту Дмитра Тарадайки