Славське повертається! Саме так було анонсовано проведення ХІІ Міжнародної конференції «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні» (26 лютого – 1 березня 2025 р., змішаний формат).

І для багатьох це була та гарна новина, на яку чекали, оскільки «Конференція у Славську» – це атмосферний, неординарний, неформатний професійний майданчик, що десять років поспіль, з 2011 по 2020 рр., наприкінці лютого – на початку березня збирав у смт. Славське (нині селище Славсько) Львівської області фахівців – викладачів інформаційно-бібліотечних дисциплін закладів вищої освіти, керівників бібліотек, тренерів регіональних тренінгових центрів обласних універсальних наукових бібліотек, сучасних бібліотекарів ‒ активістів, партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація, усіх небайдужих, хто цікавиться питанням бібліотечно-інформаційної освіти. Славсько було місцем сили, місцем натхнення, місцем спільнотворчості. Славсько задавало тренди, відкривало імена, гуртувало викладацьку та бібліотечну спільноту.

У 2021 році, через карантинні обмеження, конференція «Славське» вперше відбулась не у Славську, а онлайн. У 2022 році, її знову планували проводити в Славсько вже у змішаному форматі. Конференцію організовували, до участі в ній готувались… Повномасштабне вторгнення зруйнувало й ці плани.

Наша історія про скасовану конференцію, про оргвнески, які стали донатами ЗСУ, про нашу віру, що ми знову зберемося у Славську після нашої перемоги, була поширена у Твіттері Ніком Пулом, виконавчим директором CILIP, та стала «вірусною» завдяки посту відомого англійського письменника Ніла Геймана. Ця історія стала показником незламності України, українців, українських бібліотекарок і бібліотекарів.

Відроджуючи конференцію, ми свідомі, що перемога ще не настала, але ми віримо, що вона обов’язково буде. Ми переконані, що «майбутнє твориться сьогодні», а відтак, ми маємо його творити.

ХІІ Міжнародна конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні» розпочала роботу 26 лютого 2025 р. у Славсько. На відкритті конференції були й представники місцевого самоврядування. З вітальним словом виступили Олег Даниляк, секретар Славської селищної ради та Ольга Корневич, начальниця відділу освіти, культури та спорту. І така увага до конференції ‒ це також її здобутки.

Загалом у конференції в різних форматах взяти участь 145 осіб з різних регіонів України, а також колеги з Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Швеції.

«БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: ВЧОРА. СЬОГОДНІ. ЗАВТРА» ‒ під такою назвою проходило пленарне засідання конференції, яке модерували Олена Григоревська, професорка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка і голова галузевої експертної ради 02 Культура і мистецтво Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Ярослава Сошинська, виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Ключові доповіді пленарного засідання охопили проблематику історичного екскурсу у становлення бібліотечної освіти та трансформацію інформаційно-бібліотечної освіти в умовах сьогодення, продемонстрували включеність професійної громадськості у загальнодержавні процеси цифровізації суспільства та спроможність розвивати бібліотеки як місця пам’яті й, одночасно, цифрового навчання і послуг. Дискусія між учасниками розгорталася після кожного виступу!

Через призму визначення стратегічних орієнтирів підвищення якості й конкурентоспроможності бібліотечних кадрів в умовах євроінтеграції та цифрових трансформацій глобального комунікаційного простору аналізувався сторічний досвід розвитку системи вищої бібліотечної освіти в Україні у доповіді Алли Соляник, д. п. н., професорки, проректорки з наукової роботи Харківської державної академії культури.

Реалізацію у 2021-2024 рр. та результати масштабних проєктів з участі бібліотек у процесах цифровізації України презентовано у доповіді Ярослави Сошинської, к. і. н., доцентки, виконавчої директорки ВГО Українська бібліотечна асоціація «Бібліотекарі у розбудові цифрової України: діяльність Хабів цифрової освіти». Проєкти «Розвиток спроможності бібліотек-Хабів цифрової освіти» (2021-2023 рр.) та «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках-Хабах цифрової освіти» (2024) є результатом міжнародної співпраці Асоціації, яка відбувалася за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансування Швеції, та у співпраці із Міністерством цифрової трансформації України.

Історико-філософським екскурсом, що поєднав минуле і сучасність, став виступ Василя Кметя, к. і. н., директора Львівської муніципальної бібліотеки «Бібліотека як «місце пам’яті»: філософія П’єра Нора і сучасні українські бібліотекарі перед викликами майбутнього». З позицій постмодерної філософії Бібліотека як соціальний інститут розглядалася доповідачем як місце творення дійсності, місце, де поєднуються комунікативна і культурна пам’ять людства, у тому числі національна, місце пам’яті, яке дозволяє передбачити культуру читання майбутнього. Одночасно бібліотека стає тим інструментом, що допомагає самоокреслитися суспільству в умовах викликів воєнної доби та післявоєнного відновлення.

На цьому перший день конференції онлайн завершився, але за традицією конференції ‒ «тренінг нонстоп” для учасників, що зібрались у Славську, ‒ він продовжився «Мережуванням наживо». Проводили його Світлана Барабаш, к. н. із соц. ком., учений секретар НТБ ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського та Ярослава Хіміч, к. і. н., доцент кафедри артменеджменту та івент технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, голова Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація. Як і було заявлено в програмі, мережування передбачало знайомство учасників, під час якого обговорювали очікування; розкривали «професійні уподобання», оголошували «наукові пристрасті», ділилися історіями успіху (вмію добре робити, люблю робити, можу навчити). Знайомство дозволило розкритись та знайти однодумців, започаткувати професійні партнерства. І хоча захід проходив у конференц-залі, атмосфера була невимушеною, а «перехідні лижні палки» не лише задавали черговість виступам, але й нагадували, що Славсько ‒ це гори, на які, щоправда, не буде часу.

Другий день конференції розпочався з міжнародної Сесії «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД» за модерування Оксани Бруй, к. н. із соц. ком., президентки ВГО Українська бібліотечна асоціація, заступниці генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого.

На Сесії було представлено досвід національних бібліотек Латвії та Польщі у розвитку безперервної бібліотечної освіти, а також діяльність публічних бібліотек Литви з підтримки українців, які вимушено переїхали в Литву після початку повномасштабного вторгнення росії.

Агнесе Пашане, магістр мистецтв, керівник Центру розвитку компетенцій Національної бібліотеки Латвії (НБЛ) у своєму виступі «Бібліотекарі в Латвії: кваліфікація, освіта та розвиток компетенції» розповіла про роботу НБЛ щодо вдосконалення компетенцій бібліотекарів у Латвії. НБЛ є не лише методичним центром для бібліотек Латвії, а й акредитованим навчальним закладом і надає широкий спектр можливостей професійного розвитку, включаючи формальну освіту. НБЛ організовує безперервну професійну освіту за професією «бібліотекар». Відповідна освітня програма базується на професійному стандарті, затвердженому у 2021 році. НБЛ також пропонує освітню програму професійного розвитку та численні неформальні освітні програми (курси) для розвитку професійних і базових універсальних компетентностей.

Павло Бардовський, заступник керівника Відділу бібліотекарської освіти Національної бібліотеки Польщі у своєму виступі «Еволюція та сучасне функціонування Відділу бібліотекарської освіти Національної бібліотеки Польщі на тлі трансформації бібліотекарської освіти в Польщі» представив розвиток бібліотечної освіти в повоєнній Польщі та зміни, які відбулися, коли у 2008 році Наказом Міністра культури та національної спадщини завдання, які раніше виконувалися Центром в галузі вдосконалення бібліотекарів та працівників інформації і документації, передані Відділу бібліотекарської, інформаційної та документаційної освіти Національної бібліотеки. Для України в умовах війни та викликів, які нині стоять перед бібліотечною освітою, буде корисним досвід Польщі, коли у 2013 році було прийнято Закон про дерегуляцію професії «бібліотекар», який звільнив професію бібліотекаря від формальних вимог, тобто від усіх форм освіти, спеціалізації, ліцензування, іспитів. Окреслюючи напрями діяльності Відділу бібліотекарської освіти НБП від формального заснування (2007 р.) до сьогодення, наголошено на великому впливі технологічних змін на освіту бібліотекарів у Польщі. Пан Павло також розповів як Національна бібліотека Польщі підтримує українську громаду після вторгнення Росії в Україну, організовуючи різноманітні освітні, культурні та інтеграційні ініціативи: курси польської мови, зустрічі пластунів, жіночий український клуб та ін.

Лариса Сидоренко, активна членкиня Асоціації, яка зараз працює старшою бібліотекаркою в Клайпедській публічній повітовій бібліотеці імені Єви Сімонайтіте, розповіла як з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли багато українців залишили свої домівки і приїхали в Литву, публічні бібліотеки запровадили спеціальні послуги для українців, зокрема інтерактивні ігри з медіаграмотності для дітей та молоді й мовні курси. У бібліотеках проводяться виставки українських митців, зустрічі з українськими авторами та ін. Особливий акцент у виступі було зроблено на активній співпраці українських та литовських бібліотекарів, починаючи з 2022 року. Виступ Лариси Сидоренко, ще раз засвідчив наскільки важливою є гуманітарна місія бібліотек.

Про те, як створити емпатичну бібліотеку, яким має бути бібліотекар майбутнього та як через гру зацікавити бібліотекою і читанням йшлося у Секції «БЕЗПЕРЕРВНА БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: НАТХНЕННЯ», яку модерувала Вікторія Польова, адміністративна координаторка Виконавчого офісу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

У виступі Лариси Лугової, заступниці директора Львівської обласної бібліотеки для дітей, членкині Президії Асоціації, заслуженого працівника культури України, мовилося про бачення бібліотеки як простору психосоціальної підтримки, а також про проєкти на підтримання психічного здоров'я, які бібліотека реалізує вже не перший рік. У цьому контексті акцентувалась увага на тих компетентностях, якими має володіти бібліотекар, і тій складовій, для якої необхідним є залучення професійного психолога. Питання компетентностей сучасного бібліотекаря та «бібліотекаря на післязавтра» було предметом виступу Ольги Конасової, директорки Львівської обласної бібліотеки для дітей, яка виклала своє бачення затребуваних компетентностей та поділилась досвідом їхнього формування. Завершила сесію Катерина Котенок, бібліотекарка Національної наукової медичної бібліотеки, презентацією власної онлайнової гри «Шепіт корінців», створеної для просування бібліотек та їхніх послуг. Запрошуємо і вас поринути у світ онлайнової бібліотечної гри.

Погляд бібліотечних працівників на сучасну бібліотеку та компетентності бібліотекаря, які він має мати для ефективної та якісної роботи, був представлений на Сесії «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: ПОГЛЯД ПРАКТИКІВ» за модерування Олега Сербіна, д. н. із соц. ком., віцепрезидента ВГО Українська бібліотечна асоціація, генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого та Світлани Барабаш, к. н. із соц. ком., ученого секретаря НТБ ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського, тренерки Головного тренінгового центру для бібліотекарів.

Серед тем, що обговорювались – «Професійний розвиток бібліотекарів: виклики та перспективи в епоху цифрових трансформацій» (Тетяна Чорна, директорка Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія»); «Сучасні компетентності бібліотекаря: система підвищення кваліфікації працівників Хмельницької області» (Валентина Черноус, директорка Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г. Шевченка); «Від каталогів до датасетів: компетентності бібліотекарів для впровадження відкритої науки» (Євгенія Кулик, к. н. із соц. ком., директорка Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського); «Роль бібліотеки у просуванні іміджу дослідника. Досвід роботи Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України» (Ірина Черновол, провідна бібліографка Інституту археології НАН України); «Підвищення компетенцій бібліотекарів у питаннях національної пам'яті: пропозиції Національного музею Революції Гідності» (Вікторія Колеснікова, к. і. н., старша наукова співробітниця Національного музею Революції Гідності).

Сесія засвідчила важливість безперервного професійного розвитку бібліотекарів у контексті цифрових трансформацій та сучасних викликів. Спікери оцінили необхідність удосконалення компетентностей бібліотечних працівників, зокрема в галузі цифрової грамотності, відкритої науки, формування іміджу дослідників, а також розуміння національної пам’яті. Представлений досвід регіональних та наукових бібліотек підкреслили різноманітність підходів до підвищення кваліфікації, що сприяє адаптації бібліотек до сучасних інформаційних потреб суспільства.

У Славську безперервна освіта завжди розглядалася як з погляду практиків, так і з погляду освітян, тих, хто здійснює підготовку здобувачів вищої освіти різних рівнів акредитації зі спеціальності. Наразі це 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, яка вже з нового академічного року змінює назву на В13 Бібліотечна, інформаційна та архівна справа. Сесію «ВИЩА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА. ВІЗІЯ МАЙБУТНЬОГО» модерували Віра Загуменна, к. п. н., заслужений працівник культури України, професорка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, членкиня Експертної ради ВГО Українська бібліотечна асоціація, та Ярослава Хіміч, к. і. н., доцент кафедри артменеджменту та івент технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, голова Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація.

У своєму вступному слові Віра Загуменна наголосила на важливості напрацювань спільного бачення щодо підготовки майбутнього бібліотечно-інформаційного фахівця як на теоретичному (знанєвому та концептуальному) рівні, так і на практичному. Це стосується формування професійних компетентностей відповідно до вимог сучасної практики та базових цінностей, закладених у документах (стандартах, освітньо-професійних програмах та ін.) закладів вищої освіти.

Олена Григоревська, д. н. із соц. ком., професорка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, виступила з доповіддю «Якість вищої освіти: вимоги, динаміка, тренди». Голова галузевої експертної ради 02 Культура і мистецтво Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти акцентувала увагу на оновленні вимог до акредитаційного процесу освітніх програм усіх рівнів, експериментального проведення постакредитаційного моніторингу освітніх програм, який буде обов’язковим з 2027 р., необхідності якісної взаємодії освітян із усіма категоріями стейкхолдерів – роботодавцями, представниками державних органів та громадськими об’єднаннями, здобувачами та випускниками. Доповідачка підкреслила, що активний обмін думками між усіма учасниками процесу безперервної інформаційної освіти – освітянами, керівниками наукових та публічних бібліотек, тренерами регіональних тренінгових центрів, який відбувається на конференції, є надзвичайно корисним в період напрацювання нових стандартів вищої освіти для спеціальності В13 Бібліотечна, інформаційна та архівна справа та низки професійних стандартів – «Бібліотекар», «Бібліограф», «Фахівець з бібліотечної справи».

У сесії із виступами також взяли участь представники багатьох закладів вищої освіти України – Олена Шевченко, д. н. із соц. ком., професорка Національного університету «Одеська політехніка» («Сучасна модель інформаційного образу бібліотек»), В’ячеслав Кудлай, к. н. із соц. ком., завідувач кафедри інформаційної діяльності Маріупольського державного університету («Інноваційні підходи до змішаного навчання в бібліотечно-інформаційній сфері»), Олена Політова, к. і. н., завідувач кафедри інформаційних комунікацій Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Навчальний потенціал університетської кафедри в контексті сучасних вимог до якості підготовки бібліотечно-інформаційних працівників»), Ярослава Хіміч, к. і. н., доцент кафедри артменеджменту та івент технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, голова Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація («Використання ШІ при підготовці фахівців бібліотечно-інформаційної справи»). Сесія розпочала обговорення,  яке продовжилось поза конференц-залою.

Загалом, дискусія на конференції підтвердила, що майбутнє бібліотечно-інформаційної освіти залежить від поєднання теоретичних знань, практичних компетентностей, технологічних інновацій і тісної співпраці між учасниками освітнього процесу.

Третій день конференції знову розпочався з міжнародної Сесії «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД» за модерування Анни Журавльової, координаторки проєктів Goethe-Institut в Україні, та Олени Григоревської, д. н. із соц. ком., професорки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Основним виступом Сесії була доповідь проф. Урсули Георгі «Тенденції неперервної освіти для бібліотек – теми та формати». Доповідачка була професоркою інформаційного маркетингу в Кельнському університеті прикладних наук на факультеті інформаційно-комунікаційних систем з 2000 по 2024 рік. З 2011 по 2023 рік очолювала ZBIW – Центр безперервної освіти з бібліотекознавства та інформатики при Інституті інформаційних наук Кельнського технічного університету. Була членом Опікунської ради ZBMED – Інформаційного центру наук про життя ім. Лейбніца, Консультативної ради Німецького інституту медичної документації та інформації – DIMDI та Комісії «Клієнтоорієнтовані послуги» Німецької бібліотечної асоціації.

Урсула Георгі зробила наголос на необхідності постійного підвищення кваліфікації, зокрема з огляду на цифровізацію та стрімкий розвиток штучного інтелекту, які роблять подальше навчання необхідним через дедалі коротші проміжки часу і в дедалі коротших циклах. Якщо раніше підвищення кваліфікації починалося через кілька років після навчання, то сьогодні воно має починатися одразу після виходу на ринок праці. Водночас, жодна бібліотека не може дозволити собі не ознайомити працівників старшого віку з останніми тенденціями. Тому центральними темами є інформаційна грамотність, грамотність у сфері штучного інтелекту, грамотність в роботі з даними, а також медіа/бібліотечна педагогіка та менеджмент. Через дефіцит спеціалізованих кадрів дедалі важливішим стає також створення пропозицій для тих, хто змінює професію. Формати варіюються від коротких одно- чи дводенних семінарів до сертифікатних курсів, які також можуть бути зараховані, наприклад, до магістерських програм. У презентації представлено огляд найважливіших тем і типів програм, які можна гнучко комбінувати та доповнювати.

Наступна Спеціальна сесія «БІБЛІОFASHION ЛЬВІВЩИНИ. ЯК ПРОСУВАЮТЬ НАВИЧКИ, ЗДОБУТІ В РЕГІОНАЛЬНОМУ ТРЕНІНГОВОМУ ЦЕНТРІ, У СВОЇЙ РОБОТІ» фактично вже через вітчизняний досвід підкріплювала тези досвіду європейського, а також була дуже органічною для конференції у Славську, оскільки вона зароджувалась як тренінг-семінар для тренерів і координаторів регіональних тренінгових центрів та проходить на Львівщині. Модераторкою Сесії була Олена Шматько, завідувачка науково-методичного відділу КЗ ЛОР «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека». Тематика виступів: «Мотивація до навчання персоналу – секрет успіху бібліотек Яворівської територіальної громади» (Марія Марків, директорка КЗ «Публічна бібліотека Яворівської міської ради»); «Емоційні гойдалки війни. Книжковий простір – запорука емоційної рівноваги» (Любов Янклевич, директорка КЗ «Публічна бібліотека Жидачівської міської ради»); «Літературний Креденс – проєкт довжиною у 25 років» (Галина Приріз, директорка КЗ «Публічні бібліотеки Новороздільської міської ради»), «Книжкова магія Пустомитівських бібліотек» (Галина Максимчук, директорка КЗ «Пустомитівська публічна бібліотека»); «БІБЛІОТЕКА – ветеранський простір 4.5.0. З досвіду роботи комунікативних осередків бібліотек Стрийщини» (Галина Цуцуп, директорка Стрийської міської централізованої бібліотечної системи).

За відгуками учасників конференції, ця Сесія ще раз продемонструвала, якими крутими та просунутими можуть бути і сільські бібліотеки, якщо бібліотекарі вмотивовані, навчені та прагнуть до самовдосконалення; коли бібліотекарі люблять свою професію та небайдужі до проблем громади.

Демонстрація практичного досвіду бібліотек домінувала і у продовженні Сесії «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: ПОГЛЯД ПРАКТИКІВ», яку модерувала Ярослава Сошинська, к. і. н., доцент, виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Тематика виступів: «Цифрова освіта у бібліотеці: навички, що покращують якість життя» (Вікторія Дмитричева, завідуюча відділом Регіональний тренінговий центр Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки); «Безперервний розвиток бібліотекаря закладу загальної середньої освіти: реалії та перспективи» (Оксана Матвійчук, к. п. н, доцент Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, старша наукова співробітниця Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського); «Промоція читання та дитячої книги: методики та практики. З досвіду реалізації дистанційного курсу для бібліотечних працівників» (Наталія Кацарська, заступниця директора з наукової роботи КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради); «Роль бібліотеки ім. Л. Каніщенка Західноукраїнського національного університету в екологічному просвітництві студентської молоді» (Ірина Любезна, завідувачка читального залу для студентів Бібліотеки ім. Л. Каніщенка Західноукраїнського національного університету); «Мовознавчий клуб «Говорімо українською»: заняття в бібліотеці, заходи поза межами бібліотеки, дистанційні уроки» (Ольга Максименко, бібліотекарка Бібліотеки імені Павла Усенка для дітей ЦБС Дніпровського району м. Києва). Сесія засвідчила, що навчання впродовж життя потрібне не лише бібліотекарям, а бібліотеки безперечно мають потенціал стати такими освітніми просторами для громад і спільнот. Окремо наголошено на нагальній необхідності активно розгорнути профорієнтаційну роботу, аби залучити до професії молодь.

І ще про два заходи, що відбулись під час конференції та надали їй неповторності. Це Спеціальна сесія – майстер-клас з макраме «ЯНГОЛИ ПЕРЕМОГИ» майстрині Надії Кіндрись, заступниці директора Львівської обласної бібліотеки для дітей, та БЛАГОДІЙНИЙ КОНЦЕРТ маестро Олега Сербіна, д. н. із соц. ком., віцепрезидента ВГО Українська бібліотечна асоціація, генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого.

Запис на майстер-клас був відкритим, але обмеженим у кількості учасників через матеріали, які були для нього потрібні. Оголошувалось про участь 20-ти осіб, але з відчуття – прийшло значно більше охочих. І якщо ви вважаєте, що макраме – це легко, зауважу з власного досвіду – не з першого разу, тому окрема вдячність Надії Кіндрись та її команді за витримку та допомогу. Радість тих, хто зміг зробити «Янгола» важко передати. Серед побажань учасників – обов’язково робити такі заходи як психотерапевтичні.

Позитивного емоційного забарвлення третьому дню роботи конференції надав і концерт від Олега Сербіна. Класичні і нові українські пісні у виконанні Головного Бібліотекаря країни створили надзвичайно затишну і ніжно-романтичну атмосферу вечора п’ятниці. Але ми б не були членами Української бібліотечної асоціації, якби не зробили цю творчу подію відповідальною і корисною! Завдяки присутнім на концерті учасникам конференції і мешканцям Славсько, адміністрації пансіонату «Славське», а також глядачам ютуб-трансляції концерту вдалося зібрати певну частину коштів на придбання автомобіля для 40-ї окремої бригади берегової оборони.

Завершилась конференція у перший день весни підбиттям підсумків, рефлексіями учасників та врученням сертифікатів. Для учасників конференції, що зібралися у Славсько, це була ще одна нагода проговорити свої ідеї та емоції щодо конференції, її тем, формату, атмосфери; поділитися баченням майбутнього.

Учасники конференції висловили щиру подяку організатору конференції – ВГО Українська бібліотечна асоціація та її партнерам – Goethe-Institut в Україні та Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого. Дякуємо Збройним силам України за можливість жити, працювати, творити майбутнє!

Більше фото - на Flickr.

Презентації Конференції - у закритому розділі на порталі Асоціації.

Збірник матеріалів Конференції - у розділі Видання. 

Ярослава Хіміч, к. і. н., доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, голова Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація

Олена Григоревська, д. н. із соц. ком., професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, заступниця голови Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація