Брисбенська декларація

Видана як підсумок дискусій на Саміті інформаційного майбутнього,

2 жовтня 2024 року

Доступ до інформації є невід'ємною умовою сильних, інклюзивних та сталих спільнот.

У серпні 2014 року Ліонська Декларація про доступ до інформації та розвитку об'єднала голоси бібліотечних та інформаційних працівників понад 600 організацій та установ з усіх континентів, а також зацікавлених сторін у суміжних сферах доступу до інформації, медіа та цифрових прав. Разом вони підтвердили цю тезу в контексті обговорення Порядку денного Організації Об'єднаних Націй до 2030 року. Це стало орієнтиром і дороговказом для подальшої роботи IFLA, яка спрямована на підвищення розуміння і підтримку ролі інформації в забезпеченні сталого розвитку.

Зустрівшись на Саміті ІFLA з питань інформаційного майбутнього в Брисбені, Австралія, 10 років потому, ми підбили підсумки того, як розвивається середовище знань та інформації, а також які перспективи його чекають у майбутньому. Ми, зокрема, обговорили можливості, якими ми можемо скористатися, а також ризики і виклики, які ми повинні подолати, і дослідили, як ми можемо формувати майбутнє на благо спільнот, яким ми служимо, приділяючи особливу увагу технологічним змінам, соціальній справедливості та безбар'єрному доступу.

Ця Декларація спирається на Звіт про тренди 2024, Пакт ООН про майбутнє, основні доповіді та дискусійні сесії в Брисбені, а також на внесок бібліотечних та інформаційних працівників та їхніх союзників з усього світу. Вона ґрунтується і розвиває Ліонську декларацію, реагуючи на зміни, які ми спостерігали впродовж останнього десятиліття.

Отже, ми заявляємо наступне:

1. Ми підтримуємо Ліонську декларацію та її прагнення до забезпечення кожної людини   можливістю доступу, розуміння, використання, створення та обміну знаннями та інформацією з метою сприяння сталому розвитку, демократичним суспільствам та реалізації прав людини, включаючи культурні права. Ми також підтримуємо Кейптаунську декларацію 2015 року. Так само ми підтримуємо Декларацію Організації Об'єднаних Націй про права корінних народів (ДООНПКН), прийняту Генеральною Асамблеєю у четвер, 13 вересня 2007 року. Ця Декларація є найбільш всеосяжним міжнародним документом про права корінних народів. Вона встановлює універсальні рамки мінімальних стандартів для виживання, гідності та добробуту корінних народів світу і деталізує існуючі стандарти прав людини та основоположних свобод, що стосуються корінних народів.
2. Ми схвалюємо твердження в “Пакті про майбутнє” ООН про те, що знання, коли вони створюються, поширюються і застосовуються справедливо й етично, є важливим внеском у розвиток більш справедливого, екологічно чистого, здорового, сильного і рівноправного суспільства. Ми рішуче схвалюємо роль бібліотек у забезпеченні цього. Ми також схвалюємо те, що ООН наголошує на важливості цілісності інформації й підкреслюємо, що це потребує зосередженості як на просуванні комплексних, людиноорієнтованих дій для доступу до інформації, так і на вирішенні питань інформаційних порушень.
3. У ширшому сенсі, ми визнаємо, що практика роботи з інформацією та знаннями змінюється, і що наш обов'язок - керувати цими змінами та формувати їх на краще. Ми усвідомлюємо свою роль як центрів справедливої відкритої науки, освіти та інновацій, що сприяють співпраці між дисциплінами та поза межами кордонів. Ми схвалюємо нові можливості для творчості та залученості й будемо працювати над тим, щоб ними могли користуватися всі. Ми також повинні бути уважними до практик і бізнес-моделей, які зневажають та позбавляють прав і можливостей, визнаючи владу, яку дають інформація й дані про людей. У зв'язку з цим, ми будемо працювати над підвищенням обізнаності про такі практики та будемо їм протидіяти, зокрема, сприяючи розвитку інфраструктур, що належать спільнотам, де це доречно. Ми визнаємо наслідки минулої та теперішньої несправедливості, зокрема щодо перших націй, а також позитивний потенціал корінного населення. Ми визнаємо, шануємо та підтверджуємо самобутність систем знань корінних народів, гарантуючи, що наші власні методи та запозичені методи корінних народів використовуються чесно, прозоро та з урахуванням культурних особливостей. Ми прагнемо підтримувати автентичність і багатство корінних народів, поважаючи голоси та взаємозв'язки, що є основою пізнання, буття та діяльності корінних народів.
4. Ми вважаємо, що технологічний прогрес має потенціал для формування ширших, більш значущих і справедливих можливостей доступу, створення і залучення до інформації та знань. Ми реалістично оцінюємо ризики, які він несе, і будемо працювати в нашій власній сфері, а також з нашими партнерами та для адвокації, щоб максимально збільшити його чисті переваги.
5. Ми віримо, що впевненість і навички є ключовими для того, щоб кожен міг реалізувати потенціал доступу до інформації та знань. Ми повинні розвивати допитливість і критичне мислення, щоб впоратися з потенційним інформаційним перевантаженням, підтримувати творчість і розвиток актуального місцевого контенту, а також забезпечувати простір і можливості для кожного, щоб оновити і зміцнити свої навички. Ми усвідомлюємо, що впевненість у нас і довіру треба заслужити, тому будемо прозорими та відповідальними у своїй роботі, і закликаємо уряди та інших робити те ж саме.
6. Ми приєднуємося до зобов'язання Порядку денного ООН до 2030 року "Нікого не залишити осторонь" і підкреслюємо, що це повною мірою стосується і середовища знань та інформації. Ми підкреслюємо, що рішення, які стосуються знань та інформації, повинні враховувати принципи справедливості, і той факт, що ми повинні прагнути до світу, в якому ніхто не стикається з інформаційною бідністю або ізоляцією. З цією метою ми підтримуємо Глобальний цифровий договір ООН і його акцент на повноцінній цифровій інклюзії.
7. Ми визнаємо свою роль у зміні клімату, як джерел викидів, так і прикладів, просторів і фасилітаторів дій щодо зміни клімату та формування стійкості, в тому числі шляхом полегшення доступу до інформації про довкілля. Ми будемо враховувати екологічні засади у процесі планування, намагаючись досягти максимального позитивного впливу на довкілля, і закликаємо спільноти та осіб, які приймають рішення, робити те ж саме.
8. Ми визнаємо потенціал бібліотек у розбудові спільнот шляхом забезпечення доступу до знань та інформації, їхнього використання і створення. Ми підтверджуємо важливість інклюзивних й активних спільнот, як географічних, так і інших, у сприянні забезпеченню сталого розвитку та прав людини. Ми вважаємо, що спільноти, партнерства та мережі мають важливе значення для розбудови стійкості, оскільки вони виходять за межі того, що може зробити кожен окремий суб'єкт під час кризи чи змін.
9. Ми підкреслюємо роль бібліотек усіх типів у реалізації цих принципів. Ми будемо продовжувати розвивати і впроваджувати лідерські навички та мислення в нашій галузі, а також нашу готовність до партнерства і реалізовувати наш потенціал для підтримки позитивних суспільних змін. Ми закликаємо уряди визнати бібліотеки ключовими партнерами, які мають унікальні сильні сторони, і відповідно підтримувати нашу професійну діяльність, спираючись на існуючі ресурси.
10. Нарешті, ми закликаємо, щоб ця підтримка бібліотек відбувалася в рамках цілісної системи проактивного сприяння змістовному та інклюзивному доступу до інформації як основи для сталого розвитку та дотримання прав людини. Ми підкреслюємо, що такі засади мають важливе значення для підвищення стійкості до викликів, що стоять перед нашими суспільствами, зокрема перед обличчям швидких технологічних, екологічних та інших змін, а також для досягнення сталого майбутнього для всіх.

Брисбен, Австралія, 2 жовтня 2024 року

Джерело:https://repository.ifla.org/handle/20.500.14598/3541

Документ українською знаходиться у розділі Ресурси/Документи IFLA