Експертне обговорення проєктів документів, що регламентують створення та розвиток Національної електронної бібліотеки України, 31 січня 2024 р.

31 січня 2024 року відбувся круглий стіл в онлайн-форматі, у якому взяли участь представники Тимчасової робочої групи зі створення НЕБУ при МКІП, ЮНЕСКО, запрошені експерти, представники бібліотечних, архівних, музейних установ України. 

Організаторами зустрічі виступили ВГО Українська бібліотечна асоціація та Міністерство культури та інформаційної політики України.

Вступне слово виголосили т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, Голова Бюро ЮНЕСКО в Києві К'яра Децці Бардескі (Chiara Dezzi Bardeschi), директорка Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бруй, які акцентували увагу на важливості створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) та збереження документальної спадщини України.

Основою зустрічі стала презентація проєктів документів, а саме: концепції, положення, регламенту роботи та взаємодії, дорожньої карти створення НЕБУ. 

Тетяна Чорна, заступниця голови Тимчасової робочої групи, директор Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» поінформувала учасників зустрічі про мету, завдання та шляхи реалізації проєкту створення НЕБУ. У плані заходів передбачено створення Координаційної ради та призначення розпорядника, а також утворення підрозділу для координації роботи НЕБУ та центру компетенцій для фахової підготовки бібліотечних, архівних, музейних працівників.

Заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Наталя Розколупа озвучила питання термінології, яка використовується в документах щодо створення НЕБУ та необхідності обліку й представлення документальної спадщини України через систему вебпорталу та підпорталів НЕБУ. Вона також зазначила, що орієнтовна кількість назв об’єктів, які можуть бути внесені до Державного реєстру книжкових пам’яток, складає 250 тисяч.

Сергій Доценко, заступник генерального директора з питань використання нових інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого представив загальну модель Електронної бібліотеки, визначивши основні характеристики для всіх компонентів, які передбачають централізовану модульну архітектуру, масштабованість, відкритість та використання стандартних або готових рішень. 

Оксана Бруй деталізувала інформацію щодо процесів оцифрування та порядку наповнення репозитарію НЕБУ, підкресливши, що в межах реалізації проєкту планується оцифрувати та надати у відкритий доступ до 2028 року близько 1 мільйона документів документальної спадщини України.

Генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова розповіла про порядок роботи Електронної бібліотеки, взаємодію і взаємозв'язки компонентів системи, що будуть забезпечувати ефективне управління, зберігання, збереження, пошук та доступ до об’єктів документальної спадщини України в Електронній бібліотеці.

Під час зустрічі також обговорювалися важливі питання процесу оцифрування та збереження культурного надбання України, технічне та кадрове забезпечення, виклики та перспективи створення Національної електронної бібліотеки України. 

Загалом документи, які було презентовано, отримали позитивну оцінку від учасників заходу, а також були висловлені пропозиції щодо внесення змін та доповнень до документів від Катерини Лобузіної, директорки Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; Галини Гуцол, заступниці директора з наукової роботи Книжкової палати України; Ірини Журавльової, директорки Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Катерина Орлюк, начальниця відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку Міністерства культури та інформаційної політики України підкреслила важливість продовження роботи та висловила підтримку МКІП у реалізації цих ініціатив.

За результатами обговорення було прийнято рішення внести зміни до представлених проєктів документів і передати їх на розгляд та затвердження до МКІП.