У лютому 2023 року стартував перший етап проєкту зі створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) як загальнодержавної централізованої інформаційно-комунікаційної системи, що призначена для збереження та організації доступу через Інтернет на довготривалій основі до цифрових копій аналогових та електронних об’єктів документальної спадщини, в межах якого буде розроблено концепцію, положення, дорожню карту та розраховано бюджет. Проєкт здійснюється під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України за підтримки ЮНЕСКО, координатор ‒ ВГО Українська бібліотечна асоціація. До роботи над розробленням документів НЕБУ долучаються також фахівці Державної архівної служби України, національних, державних, університетських та публічних бібліотек, національних музеїв.

У період з 12 липня по 19 серпня 2023 року командою проєкту проведено опитування 46 установ з різних регіонів України, які мають у своїх фондах рідкісні та цінні документи. Серед респондентів: 18 обласних універсальних наукових бібліотек, 13 національних та державних бібліотек, 6 наукових бібліотек закладів вищої освіти, 4 музеї, 2 міські публічні бібліотеки, 2 архіви та 1 державний історико-культурний заповідник.

Опитування проведено з метою збору кількісних та якісних характеристик документів, які мають наукову, історичну та художню цінність і відносяться до документальної спадщини України.

За результатами опитування загальна кількість примірників, які мають наукову, історичну та художню цінність і зберігаються в установах-респондентах, становить понад 20 млн, включно з рукописами, інкунабулами, палеотипами та періодичними виданнями. Лише 0,75% з них оцифровано.

Респонденти зазначили, що для оцифрування фондів використовуються різні моделі сканерів, фотоапарати та багатофункціональні пристрої, а цифрові дані зберігаються у форматах TIFF, PDF, JPG, Djvu.

Потребують власного спеціалізованого обладнання для оцифрування документів 95,3% установ. Крім того, 27% учасників опитування зазначили, що вони використовують послуги зовнішніх компаній для сканування документів.

Майже всі опитані установи (90,6%) повідомили, що залучають від 2 до 13 співробітників до процесу оцифрування. Від 2 до 5 співробітників працюють над оцифруванням фондів у 30 установах, від 6 до 10 ‒ у 5 установах, в трьох установах працює понад 10 співробітників. Потребу в навчанні й тренінгах з оцифрування відзначили 35 респондентів.

Враховуючи результати опитування, можна зробити висновок, що для якісного оцифрування документів, які мають наукову, історичну, культурну та художню цінність, належного зберігання їхніх цифрових копій та можливості надання доступу до них, установам необхідно додатково таке обладнання та програмне забезпечення:

• сканери різних форматів;
• комп’ютери;
• монітори;
• фотоапарати;
• програмне забезпечення для обробки зображень та розпізнавання текстів;
• сервери та мережеві сховища;
• жорсткі диски;
• обладнання для забезпечення безперебійного живлення.

Крім вищезазначеного, необхідною умовою для швидкого та якісного оцифрування документальної спадщини є кадрове забезпечення, зокрема проведення регулярних навчань і тренінгів.

Результати цього опитування будуть враховані при визначенні основних напрямів та завдань з оцифрування та збереження документальної спадщини України; при визначенні обсягу матеріально-технічних і трудових ресурсів; при формуванні бюджету реалізації проєкту створення Національної електронної бібліотеки України.

Надалі планується проведення додаткових досліджень фондів культурних, освітніх та наукових установ щодо документальної спадщини.

 

Оксана Бруй,

Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського