Бібліотеки на війні ― тема не нова, до неї час від часу звертаються журналісти, науковці та бібліотекознавці. Не стала винятком і Любов Борисівна Хавкіна (1871–1949) ― видатна бібліотекознавиця, бібліографиня, педагогиня-просвітителька, письменниця та публіцистка. Неодноразово підкреслюючи важливість вивчення кращих міжнародних напрацювань у сфері бібліотекознавства та їх впровадження у вітчизняну практику, саме вона стала піонером «американізації» вітчизняних книгозбірень. Їй належить цикл заміток під заголовком «Бібліотеки і війна», опублікованих одразу після завершення навчання на літніх курсах бібліотечної школи в м. Олбані (США).

Однак найбільш значущою працею, в якій зібрана квінтесенція передових практик військово-бібліотечної роботи часів Першої світової війни, стало видання «За кордоном: досвід військово-бібліотечної роботи». Основний акцент зроблено на всебічному висвітленні надбань американських колег із використанням ілюстративного матеріалу, наданого відомим американським бібліотекарем Т. Кохом, безпосереднім учасником бібліотечної роботи на європейському фронті, автором праці «Книги на війні».

Любов Хавкіна писала: «Організовуючи військово-бібліотечне обслуговування, американці потурбувалися, щоб і до цієї сфери залучені були всі наукові досягнення, все те, що напрацьовано сучасним бібліотекознавством».

Що ж дозволило Американській бібліотечній асоціації (ALA) зібрати понад 5 млн доларів і розповсюдити понад 10 млн книг та журналів; запровадити нові види бібліотечної роботи та нові форми консультаційної допомоги читачам; розширити мережу сільських бібліотек; відкрити нові бібліотечні заклади і школу в Європі?

Звісно, наполеглива праця, шалений ентузіазм та організація в складі ALA особливого військово-бібліотечного комітету ― Бібліотечної військової служби. Її штаб-квартирою стала Бібліотека Конгресу США, а очільником ― відомий і впливовий бібліотекознавець, директор цієї бібліотеки Герберт Петнем.

Завдяки зусиллям Бібліотечної військової служби служби ALA вдалося запропонувати і реалізувати на практиці систему заходів для налагодження бібліотечної справи у військах, шпиталях, на військовому і торговому флоті, таборах для військовополонених. Серед них ― широка рекламна кампанія зі збору книг і коштів; організація системи пунктів прийому літератури; виважена політика комплектування фондів; спрощена обробка книг; будівництво спеціальних приміщень під бібліотеки; використання пересувних книгозбірень; мобілізація кращих бібліотечних кадрів, використання волонтерів; логістичне забезпечення. Вони й донині залишаються актуальними.

Детальніше про вражаючі результати діяльності асоціації понад сторіччя тому можна дізнатися з віртуальної виставки, опублікованої на вебсайті Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка в розділі «Віртуальні виставки». Ресурс репрезентує значний ілюстративний матеріал, зокрема плакати ALA сторічної давнини, та ґрунтується на підсумках локального дослідження, здійсненого в рамках проєкту «Бібліотекознавець Л. Б. Хавкіна поза часом і кордоном».

Матеріали цієї історичної розвідки також стали основою для підготовки виступу на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Короленківські читання 2022» і публікації в збірнику матеріалів.

Запрошуємо до перегляду бібліотекарів, дослідників історії бібліотечної справи та краєзнавців.

Юліана Ходарєва, головна бібліотекарка кабінету бібліотекознавства

імені Л. Б. Хавкіної, членкиня Харківського обласного відділення Української бібліотечної асоціації