У прифронтовому Миколаєві продовжують працювати міські бібліотеки. Актуальною складовою їхньої роботи стали гуманітарні справи на користь місцевих громад. Хочемо розповісти вам про Тетяну Скуратову, волонтерку миколаївської бібліотечної спільноти.

Тетяна Іванівна – завідувачка філії №16 Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького, що розташована в мікрорайоні Тернівка. До війни творчі, енергійні працівники закладу радо зустрічали відвідувачів, яких завжди було повно у невеличкому приміщенні. Майже кожного дня в бібліотеці проходив якійсь культурний захід. Розташована у місці компактного проживання етнічних болгар, філія активно займається збереженням та популяризацією болгарських культурних традицій. Мала великий фонд літератури болгарською мовою та діючу на базі бібліотеки Недільну школу болгарської мови. Тетяну Іванівну добре знають місцеві, адже й в мирний час вона була завжди у вирії життя мікрорайону та болгарської громади Миколаєва. Тетяна разом з колежанками встигали в школі провести зустріч, болгарські смаколики наготувати, виставу для дітей в аматорському театрі поставити, допомогти тернівчанам навчитись електронній грамотності… Перед війною філія №16 радо очікувала ремонту приміщення, тимчасово розмістившись у Тернівському будинку культури, який гостинно прийняв колег.

Війна з росією перекреслила райдужні плани бібліотеки. Вже 25 лютого, на другий день війни, пані Тетяна заступила на чергування в Тернівському будинку культури. БК фактично єдине в мікрорайоні громадське приміщення, у підвалі якого можна сховатись під час обстрілів. І хоча в переліку волонтерських пунктів Будинку культури не було, сюди почали звертатися люди: залишити продукти, передати пляшки для суміші, збирати матраци, ковдри… Ось так волонтерський пункт, започаткований колективами двох закладів культури міста, запрацював у перші дні війни. Вже на другий чи третій день воєнних подій розпочалося чергування волонтерів. «Створювалися і публікувалися списки необхідного для блокпостів, для тих господинь, що готували їжу по хатах для військових і місцевих на блокпостах. Люди приносили продукти, консервацію, білизну, теплий одяг, сигарети, миючі засоби, ліки, мобільні телефони, батарейки, лопати, цвяхи та молотки, плівку, воду… Несли хто, що міг, купляли за списками, що оновлювалися кожен день. До боїв на околицях Тернівки волонтерський пункт був великим мурашником. Місцеві, що встигли виїхати, писали або телефонували, просили номер картки, щоб надіслати кошти волонтерам», – згадує Тетяна про життя волонтерського пункту в перші дні  війни. А вдома у бібліотекарки в цей час залишалась старенька, майже сліпа мати. Наша колежанка дуже вдячна колегам Тернівського будинку культури за розуміння та підтримку усіх волонтерів, що несли на собі ще й навантаження чергувань, в т.ч. у нічні зміни.

Тетяна Скуратова живе волонтерською справою. Вона розносить по домівках гуманітарну допомогу, щодня консультує відвідувачів, де і як заказати ліки, розквартируватись у місті, зареєструвати родичів, що приїхали з розбомблених сіл області, зареєструвати пошкодження будинків для відшкодування збитків, інколи реєструє сама, якщо людині немає кому допомогти. Також видає одяг для дітей та дорослих, дитячі підгузки і суміші та робить багато іншої роботи, яка вимагає фізичного, емоційного, психологічного напруження, такту, вміння спілкуватись та орієнтуватись в інформації.

За словами бібліотекарки, дуже стали в нагоді навички інформаційного фахівця. Бібліотека-філія напередодні і на початку війни постійно поширювала інформацію про існування й умови тернівського сховища на всіх доступних ресурсах. Тетяна сама створила і адмініструє сторінку фейсбук-спільноти «Улюблена околиця. Мікрорайон Тернівка». Вже на другий день війни бібліотекарка почала інформувати учасників фейсбук-спільноти про сигнали повітряної тривоги (на той час мобільного застосунку ще не було розроблено). Трохи згодом, на прохання співробітників поліції, що живуть у мікрорайоні, створила також однойменний канал в Телеграмі. Доводилось вчитись на ходу, жорстко фільтрувати публікації та коментарі. Було й таке, що Тетяна спочатку розміщала повідомлення, а потім… видаляла, коли починалась паніка в соціальних мережах стосовно публікацій про адреси скупчення людей.

З перших днів війни Тетяна Іванівна є помічницею завідувачки сектору соціально-економічного розвитку мікрорайону Тернівка та одночасно заступницею голови Тернівського болгарського товариства ім. Івана Вазова пані Ольги Колот, яка наразі в Болгарії організовує гуманітарну допомогу для жителів мікрорайону Тернівка та всього Миколаєва. Тетяна разом з іншими волонтерами допомагає отримувати та роздавати жителям продукти, медикаменти тощо. Така гуманітарна допомога розрахована здебільшого на тих, хто потрапив в особливо скрутне становище. Це і молоді родини з дітьми, що втратили заробіток, і старенькі, які самі не можуть прийти за допомогою в соціальну службу. Партію медикаментів, що надійшла в той період, коли більшість аптек міста були або закриті, або пусті, пані Тетяна передала для надання термінової допомоги до Тернівського осередку Товариства Червоного Хреста, волонтери  якого займалися пошуком ліків для мешканців мікрорайону по всьому місту, та частково до Тернівської сімейної амбулаторії. Останнім надходженням з Республіки Болгарія до України взагалі і до Тернівки, зокрема, стала гігієнічна продукція, зібрана та передана у межах проєкту Міністерства освіти Республіки Болгарія «Діти Болгарії – дітям України». Памперси, вологі салфетки, зубна паста та щітки, інші предмети гігієни, що наразі продовжують видаватися за потреби, стали в нагоді для багатьох сімей з дітьми у Тернівці, а також для родин переселенців.

Завідувачка бібліотеки займається формуванням списків для отримання гуманітарної допомоги, організованої міською владою та безпосередньо адміністрацією Центрального району Миколаєва. У квітні на базі волонтерського центру Тернівського Будинку культури отримали, сформували та розвезли по домівках жителям, а також волонтерським організаціям і фондам 350 пайків. У травні та червні Тетяна організовувала роздачу населенню мікрорайону гуманітарної допомоги у вигляді продуктів харчування (мука, крупи тощо). Ця робота триває й понині.

Тернівська бібліотека деякий час на початку війни не працювала з багатьох причин. У мікрорайоні не ходив понад місяць транспорт. Був час, коли майже не працювали магазини. Люди не виходили з домівок надовго, особливо на далеку відстань. Ввечері вимикалося світло, городяни жили в підвалах… З мікрорайону виїхали більшість родин з дітьми. Особливо після обстрілів 7, 9 та 13 березня. 28 березня до бібліотеки прийшла читачка з проханням поміняти книжки, і з того дня Тетяна знов на бібліотечній варті і працює для всіх охочих два дні на тиждень з 9.00 до 17.00. Читачів небагато, але вони є. Здебільшого немолоді люди, які відволікаються читанням від новин у соціальних стрічках, тривог та проблем.

За словами Тетяни Іванівни, найстрашнішим днем для мікрорайону Тернівка стало сьоме березня. Вона в цей день не чергувала і не виходила з дому. Бій почався десь о пів на шосту ранку і продовжувався до 14.30 майже без пауз. Зв’язку і світла не було. Десь о тринадцятій годині був обстріл з градів, смерчів, і потужний вибух поруч. З шибок сипалося скло і щось сипалося на дах. «Лячно було, не те слово, – згадує завідувачка бібліотеки. – Як стихло, вийшла подивитися, що коїться, і побачила величезний стовп чорного диму в районі складу. Я бачила, як горять бібліотечні книги. Бачило мабуть пів міста, але не здогадувались. Я знала, що саме горить, однак вдіяти нічого не могла. В той день в мікрорайоні було зруйновано частково або повністю багато будинків, один чоловік загинув у домі. Були загиблі на блокпостах… Зранку восьмого березня підійшла до складу і впевнилася, що всі книги згоріли вщент…». Філія №16 втратила понад 20 тисяч друкованих видань, які зберігались на час ремонту приміщення бібліотеки на складі. Книги згоріли внаслідок обстрілу складу російськими військами... Відеосюжет каналі на Суспільне Миколаїв про втрачений під час обстрілу фонд бібліотеки. 

У завідувачки тернівської філії вже є плани на облаштування після перемоги оновленої бібліотеки. Профіль залишиться впізнаваний усім миколаївцям, це буде Болгарська етнобібліотека! Не будемо відкривати всі секрети. Можемо зазначити, що навіть під час війни Тетяна Іванівна продовжує працювати над створенням історико-краєзнавчого креативного туристичного продукту для жителів та гостей міста.  Буде з чим зустрічати Перемогу!

«Я майже нічого не робила сама, одна. Поруч постійно були люди, тому не можна сказати, що якась справа це моя особиста… Ніяких подвигів! Просто намагаюся бути корисною», – так скромно оцінює свою волонтерську роботу завідувачка бібліотеки-філії №16 Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького м. Миколаєва Тетяна Скуратова. Ось така вона, наша колежанка, бібліотечна вартова мікрорайону Тернівка! Дякуємо, пані Тетяно, за відданість людям, бібліотеці та добрим справам під час війни! Пишаємось!