Вже десять років поспіль для мене, як і для багатьох науковців, викладачів бібліотечно-інформаційних дисциплін, активних бібліотекарів, представників тренінгових центрів при обласних універсальних наукових бібліотеках, працівників публічних бібліотек та бібліотек закладів вищої освіти, кінець лютого ‒ початок березня ‒ це час знакової професійної події від Української бібліотечної асоціації та Головного тренінгового центру для бібліотекарів ‒ Конференції «Сучасна інформаційно-бібліотечна освіта…», що проходить у смт. Славське Львівської області. Це подія, на яку чекають, до якої готуються, про яку мріють.

Щороку конференція збирає небайдужих до розвитку бібліотек та бібліотечної професії, стає майданчиком для обговорення найактуальніших питань теорії і практики підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, розгляду і аналізу сучасних тенденцій в освіті, обміну досвідом та практичними напрацюваннями.

А ще це неймовірна позитивна атмосфера професійного єднання, це командна робота нонстоп, під час якої народжують нові бібліотечні стартапи та формуються тренди післядипломної інформаційно-бібліотечної освіти. Це гори та цілюще гірське повітря, лижі, санчата, снігоходи, дружні обійми, місцевий колорит, смачна кухня, затишні номери та практично цілодобово відкритий для нашої роботи конференц зал пансіонату Славський…

Проте, пандемія та карантинні обмеження внесли свої корективи. І цьогорічна конференція «Славське 2021» проходила онлайн. Здавалося б, нічого особливого, формат ZOOM-конференцій вже відпрацьований бібліотекарями та освітянами у 2020 році та став буденним. Однак, це все ж був виклик, оскільки необхідно було передати не лише змістовність виступів, але й емоційну складову – радість від зустрічі та знайомства, відчуття дружньої підтримки, командного духу спільної роботи, задоволення від креативності підходів до вибору тематики та подачі матеріалу, натхнення.

Ми впорались! Про це свідчать відгуки учасників: як досвідчених, так і новачків, їхні дописи в соцмережах та особисті звернення.

Новий формат подарував нові можливості. У конференції змогли взяти участь 134 учасники, більшість з яких були дебютантами та представляли різні регіони України. До нас приєдналися представники Білорусі, Молдови, Німеччини, Румунії, Польщі.

Програма складалась з 5-ти основних сесій. На першій сесії «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА У КОНТЕКСТІ МІНЛИВОГО СВІТУ» було проаналізовано Проєкт «Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки (Віра Загуменна, к. п. н., професорка кафедри культурології та інформаційних комунікацій НАКККіМ, голова Секції з бібліотечно-інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація, тренерка ГТЦ, Ярослава Хіміч, к. і. н., доцент кафедри культурології та інформаційних комунікацій НАКККіМ, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, координаторка ГТЦ). Розглянуто «Навчальний контент, соцмережі та лімінальні зони інформаційного суспільства» (Роман Крохмальний, к. філ. н., доцент, декан факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка). Учасники конференції також мали змогу ознайомитись з проєктами іноземних колег. Anca Râpeanu, проєкт-менеджерка Progress Foundation та Claudia Șerbănuță, PhD, менеджерка з розвитку громад Progress Foundation з Румунії презентували проєкт «Ми об’єднані ‒ спільнота бібліотекарів у міжнародних мережах підтримки», а Bożena Korol, проєкт-менеджерка Тренінгової компанії «Good Books ‒ інновації в бібліотеках та будинках культури» з Польщі, поділилася досвідом бібліотек Польщі «Гібридна бібліотека як відповідь на карантинні обмеження». Питання доповідачам задавалися через чат.

Друга сесія «ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ. Погляд освітян», як і було заявлено, була доволі дискусійною. Крім основних доповідей «Наука і практика у парадигмі бібліотечно-інформаційної освіти» (Олена Воскобойнікова-Гузєва, д. н. із соц. ком., завідувачка кафедри бібліотекознавства та інформології Київського університету імені Бориса Грінченка, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація), «Модернізація освітніх напрямів у підготовці бібліотечних фахівців» (Тетяна Новальська, д. і. н., професорка, завідувачка кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв), «Дуальна бібліотечно-інформаційна освіта: панацея чи новий виклик?» (Віра Загуменна, к. п. н., професорка НАКККіМ), «Перспективи розвитку передвищої бібліотечно-інформаційної освіти в Україні» (Алла Соляник, д. п. н., професорка, декан факультету соціальних комунікацій Харківської державної академії культури), «Стратегія розвитку вищої бібліотечно-інформаційної освіти: підготовка докторів філософії» (Ірина Давидова, д. н. із соц. ком., професорка, завідувачка кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Харківської державної академії культури), «Безперервна освіта як домінанта сучасної освітньої парадигми» (Наталія Демчук, к. філ. н., доцент, завідувачка кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка). Доповідачі та учасники конференції обмінювались думками щодо профорієнтації на спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», назв та змісту освітніх програм зі спеціальності, а також проблем професійної самоідентифікації випускників. Діалоги відбувались як в чаті, так і «наживо», коли одночасно були увімкнені мікрофони у декількох учасників. Особливо жваво обговорювалось питання запровадження дуальної освіти зі спеціальності, переваги та ризики такого навчання, його нормативно-правова база. В ході обговорення було прийнято рішення про створення при Секції з бібліотечно-інформаційної освіти Української бібліотечної асоціації робочої групи, яка б напрацювала рекомендації з цього питання.

Логічним продовженням другої сесії стала Сесія 3 «МЕТАМОРФОЗИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ: Потреби практики». І перший же виступ від практиків «Культурний менеджмент в бібліотеці: очікування та реальність» (Цяпало Любов, директорка Львівської МЦБС для дорослих, Алексєєнко Катерина, заступниця директорки Львівської МЦБС для дорослих) розпочав дискусію – кого? чому? і як навчати? Яка освіта потрібна бібліотекарю? Яких компетентностей не вистачає випускникам «з фаховою» освітою і чому? Яких фахівців хочуть бачити роботодавці. Учасники просили слово в чаті, піднімали руку, самі вмикали мікрофон, дискутували, ставили запитання, наводили приклади. Це був справжній «батл». Причому, він був не між освітянами і практиками як двома «протилежними» сторонами, а це був «батл» між різними точками зору небайдужих до розвитку професії освітян і практиків. У підсумку усі погодились, що дане питання не має однозначної вірної відповіді. Головне, аби освіта і практика бачили стратегічні перспективи розвитку бібліотечної галузі та спільно працювали над підготовкою конкурентноспроможних спеціалістів, з високим рівнем інформаційної культури.

Після двох доволі інтерактивних сесій, Сесія 4 «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: МЕТАМОРФОЗИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ» проходила у традиційному форматі доповідей. Відзначимо, що більшість виступів стосувалися саме зміни форматів діяльності бібліотек та бібліотечних тренінгових центрів: «ОNLINE & OFFLINE: можливості неформальної освіти у бібліотеці» (Світлана Дубіна, завідувачка Центром комп'ютерних технологій Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки); «Як навчатися на робочому місці і не збожеволіти» (Євгенія Кулик, к. н. із соц. ком., завідувачка відділу інформаційної підтримки освіти та досліджень НТБ ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського», тренерка ГТЦ), «Дистанційна освіта в РТЦ: навчання у стилі digital nomads» (Олена Шматько, завідувачка науково-методичним відділом КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека»), «365 днів життя в Zoom, або комунікаційні сервіси для організації онлайн-заходів, дистанційного навчання в умовах бібліотеки» (Світлана Барабаш, к. н. із соц. ком., вчений секретар НТБ ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського, тренерка ГТЦ), «Корпоративне навчання у віддаленому режимі: кейс адаптації до змін від Сокальскої РЦБС» (Христина Дасюк, директорка Сокальської центральної районної бібліотеки Львівської обл.), «Вчимося програмувати разом із Code Club в бібліотеці» (Марина Цюпа, бібліотекарка ІІ категорії Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка). Скажу відверто: слухала, дивувалась та пишалась бібліотекарями. Робота – колосальна, подача матеріалу – креативна.

Наприкінці сесії представники Луганського регіонального тренінгового центру (РТЦ) запропонували дискусію «Нове життя РТЦ: чи можливий комерційний бум?: презентація ідеї від Луганського РТЦ» (Ольга Букреєва, завідувачка відділом науково-методичної роботи Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки). Ідеї молоді з Луганська викликали інтерес, проте питання так і залишилося відкритим як тема для нових інтерактивних, нехай і онлайнових, зустрічей та дискусій.

Описаний вище перший день конференції ‒ це лише «штрихи», нотатки, без деталізації і рефлексій. Для мене ‒ це день, який я готувала не один місяць, день «на камеру», день онлайн, з постійними включеннями для виступу, модерування, коментування… День, який закінчився «дружньою вечіркою» для тих, хто знає, що таке дух Славського, для тих, хто цінує наше спілкування, хто відчуває себе частиною бібліотечної родини, хто не пішов вчасно додому, а залишився для дружній обіймів у віддаленому режимі.

Попереду був другий, не менш змістовний та насичений день, який відкрила Сесія 5. «БЕЗПЕРЕРВНА ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ОСВІТА: ОСВІТНІ ПОСЛУГИ УКРАЇНСЬКОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ». Серед доповідей: «Як ми вчили (ся) каталогізувати онлайн: із досвіду впровадження АБІС Koha в переміщених університетах» (Оксана Бруй, к. н. із соц. ком., директорка НТБ ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація), «Антишкола університетських бібліотекарів «Від дослідження. Для дослідження. Про дослідження»: проєкт Секції університетських бібліотек УБА» (Олег Сербін, д. н. із соц. ком., проф., директор НБ КНУ ім. Т. Шевченка, член Президії, голова Секції університетських бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація), «Особливості викладання академічної доброчесності для різних категорій користувачів з точки зору бібліотекаря» (Світлана Чуканова, к. п. н., завідувачка сектору Наукової бібліотеки, координатор Американської Бібліотеки ім. В. Китастого Національного університету «Києво-Могилянська академія»), «Школа бібліотечного журналіста Харківського ОВ Української бібліотечної асоціації: змінюємо формати, відповідаємо на виклики» (Катерина Вірютіна, зав. сектором інноватики та професійного розвитку відділу науково-методичної роботи Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка), «Світові практики створення відкритих підручників: роль секції університетських бібліотек» (Тетяна Колесникова, к. н. із соц. ком., с.н.с., директорка НТБ Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна), «Нові освітні пропозиції від Української бібліотечної асоціації» (Оксана Бояринова, керівниця проєктів ВГО Українська бібліотечна асоціація).

Змістовні доповіді-презентації, які варто було не лише слухати, а й дивитися, коментарі та запитання в чаті, кількість онлайнових учасників, яка не зменшувалась, ‒ все це свідчило про цікавість до проблеми, але поволі виникала думка, а не занадто насичено? Чи не варто було робити більше днів конференції? Адже ще у перший день, аналізуючи досвід роботи в онлайн, більшість доповідачів, зазначали «виснажливість» такого формату роботи. Так, характерними ознаками конференцій у Славську завжди були інформаційна насиченість та робота нонстоп, але це була робота офлайн, з іншим дизайном навколишнього простору, якого дуже бракувало. Це була переважно інтерактивна робота, робота в командах, робота над спільною ідеєю.

Проте, певним «перезавантаженням» для учасників стала робота в «Майстернях». Це традиційна для Славського робота в групах за інтересами, де майстри (модератори та ключові доповідачі майстерні) спільно з учасниками працюють над виробленням контенту з певної теми, а результати своєї роботи презентують при підведенні підсумків.

Цього року були визначені три майстерні:

• Майстерня 1 «Школа адвокації» (Майстри: Ірина Шевченко, к. п. н., доцент, директорка Центру неперервної культурно-мистецької освіти НАКККіМ, Тетяна Богуш, завідувачка науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, Надія Влезько, заступниця директора з наукової роботи Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського, голова секції з адвокації, Тетяна Фролова, директорка Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки, Тетяна Остафійчук, директорка спільного комунального закладу Вітовська публічна бібліотека, Миколаївська область).
• Майстерня 2 «Антишкола університетських бібліотекарів» «Від дослідження. Для дослідження. Про дослідження» (Майстер: Олег Сербін, д. н. із соц. ком., професор, директор НБ КНУ ім. Т. Шевченка, голова Секції університетських бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація).
• Майстерня 3 «Кейси інструментів для сучасної інформаційної освіти та бібліотечної практики», Кейс 1. Кейс інтелектуальних активностей (Майстри: Тетяна Гранчак, д. н. із соц. ком., професор, провідний науковий співробітник відділу з охорони інтелектуальної власності НБУВ, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, Ярослава Хіміч к. і. н., доцент кафедри культурології та інформаційних комунікацій НАКККіМ), Кейс 2. Кейс цифрової візуалізації (Майстер: Наталія Блажевська, методистка науково-методичного центру суспільно-гуманітарних дисциплін та міжнародної інтеграції Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, мультиплікатор Goethe-Institut в Україні). Робота в майстернях відбувалась паралельно, але деякі з учасників встигли побувати та попрацювати в усіх.

Онлайновий формат конференції дозволив надати слово і тим учасникам, чия доповідь за регламентними вимогами або за змістом не увійшла до основних сесій. Так з’явилась додаткова сесія: Бібліотечно-інформаційна самоосвіта: стендові доповіді. Тут можливістю виступити скористалися Віта Гринчук, головна методистка КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» з презентацією «Захмарна бібліотека – використання хмарних сервісів» та Наталія Кропочева, наук. співробітниця відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з темою «Інформаційні ресурси: зміна чи модернізація?».

Таким чином, перша онлайнова конференція під ностальгічною другою назвою «Славське» відбулась, її програма була виконана. А всі учасники змогли відчути, що професійну та дружню атмосферу можна передавати і через монітори.

Ми зичимо усім здоров’я та сподіваємось, що наступний рік дозволить нам зібратися у Карпатах і провести офлайнову, а можливо і «гібридну» конференцію. До зустрічі!

Постійна організаторка та учасниця конференції, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація Ярослава Хіміч

Збірник матеріалів ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна інформаційно-бібліотечна освіта: метаморфози навчального дизайну» розміщено тут.

Презентації доповідачів дивіться тут.

Фото події дивіться тут.