ВГО Українська бібліотечна асоціація (УБА) щороку на загальноукраїнських конференціях розглядає нагальні питання розвитку бібліотечної сфери, підбиває підсумки роботи організації та нагороджує переможців конкурсів, ініційованих Асоціацією. Тема щорічної конференції, яка відбулася 21-22 листопада 2019 року – «Інша бібліотека – вийти за межі».

На сьогодні ВГО Українська бібліотечна асоціація об’єднує 4950 членів, має 14 регіональних відділень, 8 секцій та 77 офіційних партнерів. Конференція пройшла за підтримки 11 партнерів УБА. Учасниками конференції стали представники бібліотек різних систем і відомств, органів центральної виконавчої влади та державних інституцій, науковці, викладачі закладів вищої освіти, видавці, представники інших бізнесових компаній – загалом близько 150 учасників з усієї України.

Програма конференції була дуже насиченою і включала пленарне засідання з привітаннями учасникам конференції, ключову доповідь президентки ВГО Українська бібліотечна асоціація, Live-шоу від номінантів Всеукраїнського конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року 2019», урочисту церемонію вручення нагород і відзнак УБА, шість тематичних доповідей від партнерів УБА, розширене засідання Президії УБА та роботу п’яти секцій з різноманітної бібліотечної проблематики.

У ключовій доповіді «Вийти за межі, знайти себе: реалізація стратегії Української бібліотечної асоціації та реформування бібліотечної справи в Україні» президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, канд. наук із соціал. комун. Оксана Бруй наголосила, що бібліотечні лідери мають виходити за межі комфорту і невпинно працювати над змінами, ламати стереотипи, знайти себе у світі, що швидко змінюється. Основний український контекст сьогодні характеризується воєнними діями на Сході країни; економічною нестабільністю; виборами та швидкою зміною тих, хто приймає рішення; активізацією й творенням трендів активними бібліотеками, відставанням українських бібліотек від зарубіжних тощо. Сучасні тренди: цифровізація та цифрові громадяни, штучний інтелект, система інтернет-речей, віртуальна реальність, розвиток науки й освіти та ін. Загальні тенденції розвитку бібліотек визначені у Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», затвердженій на державному рівні. На сьогодні маємо посилену увагу до бібліотек як від влади, так і від суспільства, тому бібліотекарі повинні активно діяти, розвиватись та трансформуватись.

У 2019 році УБА здійснювала активну адвокаційну роботу. Так, відбулася зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, де президентка УБА акцентувала увагу на проблемах, потребах та перспективах розвитку бібліотечної сфери. Проходять зустрічі та підтримуються і налагоджуються контакти з різними міністерствами, УБА залучена у процес формування політики та законодавчої ініціативи щодо бібліотечної сфери, простежується активна участь УБА у робочий групі при Офісі Президента України тощо. Для адвокації активно використовуються усі види ЗМІ, в тому числі й електронні.

Значна увага УБА приділяється професійному розвитку бібліотекарів, їхньому фаховому зростанню та ініціативності. Для цього створена розгалужена система освітніх послуг. Для інституційного розвитку організації впродовж 2019 р. проведено шість моніторингових візитів до регіональних відділень УБА, що сприяє як залученню нових членів, так і розвитку відділень та розширенню кола партнерів.

У виступі генеральної директорки Директорату державної мовної політики Міністерства культури України, членкині Експертної ради ВГО Українська бібліотечна асоціація Лариси Нікіфоренко вказувалося, що в Україні наявна розгалужена бібліотечна мережа, яка нині зазнає відчутного впливу реформи адміністративно-територіального устрою. Наразі центральною виконавчою владою запроваджено державну інвентаризацію мережі та створення онлайн-мапи закладів культури України, що можливо вплине на скорочення та оптимізацію мережі. Наголошено, що в цих умовах надзвичайно важливою є експертна думка та адвокаційна діяльність УБА.

У доповіді «Бібліотека – партнер проєкту з цифрової грамотності населення» заступниця міністра цифрової трансформації України Валерія Іонан презентувала концепцію національної онлайн-платформи з цифрової грамотності та плани реалізації проєкту, в рамках якого передбачається за три роки навчити цифровим технологіям 6 млн українців у віці від 30 років до 60+ з охопленням різних верств населення: пенсіонерів, підприємців, молоді, батьків тощо. Міністерство пропонує реалізувати проєкт через діяльність офлайн-хабів та партнерської мережі навчання, до якої планується залучити бібліотеки та використати їхні можливості. Міністерство розраховує на підтримку бібліотек з розповсюдження та популяризації інформації про важливість цифрової грамотності та в питаннях надання доступу до національної онлайн-платформи з цифрової грамотності.

У виступі менеджера з ІТ-рішень Huawei Ukraine Enterprise Business Group Володимира Проценка «Цифрова бібліотека на основі рішень від компанії Huawei» було представлено низку прикладів вже створених цифрових бібліотек та досягнень компанії щодо зберігання та обробки даних, зокрема мова йшла про проєкт, що впроваджується спільно з Науковою бібліотекою ім. М. Максимовича Київського національного університету України імені Тараса Шевченка.

Юрій Марченко, начальник відділу підтримки книговидання Українського інституту книги у виступі «Проєкти Українського інституту книги» представив перспективи створення Інститутом книги Української цифрової бібліотеки, що включатиме мобільний абонентський сервіс для легального читання книжок сучасних українських авторів в електронному форматі. Проєктом передбачено вже до кінця 2019 р. запропонувати безкоштовний додаток для використання цифрової бібліотеки, який можна завантажити з Google Play, і 100 книг сучасних українських авторів.

У доповіді «Проєкти Українського інституту національної пам’яті» Наталія Іванченко, канд. філолог. наук, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті розповіла про проєкти Інститу, який працює у вимірі –минуле, сьогодення, майбутнє української ідентичності. Зокрема, Інститут випустив декілька інтелектуальних ігор історичної тематики та серію книжок, які вже використовуються бібліотеками у просвітницькій діяльності з історичної проблематики. Доповідачка запропонувала бібліотекам ознайомитись з переліком ігор та книжок, представлених на сайті Інституту, та замовити їхнє безкоштовне отримання в необхідній кількості відповідно до потреб місцевих громад.

Представники Благодійного фонду «Бібліотечна країна» Ігор Степурін та Люсьєна Шум у доповіді «Співпраця бібліотек з соціально відповідальним бізнесом» представили проєкти Фонду та його діяльність, а також можливі форми співпраці з бібліотеками. Так, Фондом за 4 роки було передано 20 тис. нових книг для 100 бібліотек України, ініційовано й реалізовано пілотний проєкт «Трансформація бібліотек в сучасні центри розвитку громад» у Тернопільській області, проєкт для переміщених університетів зі Сходу, проєкти «Зелена бібліотека», «Подаруй книгу гідній бібліотеці» та низку тематичних проєктів, які представлено на сайті Фонду. Доповідачі закликали присутніх до співпраці.

У доповіді «Електронне навчання (е-learning) в діяльності бібліотек» Євгеній Олександров, керівник відділу корпоративних продажів Корпорації «РАНОК» детально розкрив сутність проєкту електронного навчання та цифровізації бібліотек, що пропонується Корпорацією «РАНОК».

В рамках конференції відбулось розширене засідання Президії, керівників регіональних відділень та секцій УБА для визначення та окреслення тактичних завдань діяльності УБА на 2020 р. відповідно до затвердженої Стратегії УБА на 2019–2021 рр.

Протягом наступного дня конференції пройшли п’ять паралельних сесій з актуальних питань бібліотечної діяльності та УБА. Так, на сесії «Інноваційні моделі діяльності бібліотек: мрія чи реальність?» відбулась інтенсивна згуртована робота учасників, де вони обговорили виклики та можливості, що стоять сьогодні перед бібліотеками. Модерували сесію Олена Воскобойнікова-Гузєва, доктор наук із соціал. комун., членкиня Президії УБА та Тетяна Гранчак, доктор наук із соціал. комун., членкиня Президії УБА, які підкреслили, що інформаційні та комунікаційні технології надають нових обрисів суспільним відносинам, розмивають сталі кордони й трансформують уявлення щодо ефективності функціонування різних соціальних інститутів, в тому числі й бібліотек. Повсюдність, повсякчасність, гнучкість, ідентифікація й залучення стають вимогами сьогодення. Олена Воскобойнікова-Гузєва представила теоретичне підґрунтя й різні підходи до розробки моделі сучасної бібліотеки. Тетяна Гранчак запропонувала власну гнучку модель сучасної бібліотеки у вимірах цифрової культури та наголосила на важливості стабільності бібліотек у непрогнозованому та швидкозмінному світі.

До цієї сесії приєднались модератори та учасники сесії «Яким бути бібліотечному фахівцю 4.0: зміст освіти й вимоги практики», що дозволило розширити межі бачення нових моделей бібліотек з урахуванням теорії, практики та сучасних навчальних технологій. До дискусії долучились Ірина Шевченко, канд. пед. наук, віце-президентка УБА та Ярослава Хіміч, канд. іст. наук, членкиня Президії УБА, які запропонували власні підходи до моделі сучасної бібліотеки.

Групова робота учасників дозволила отримати цікаві та незвичні погляди на майбутнє бібліотек та запропонувати нові нетрадиційні підходи до моделі, де кожна з груп у центр моделі поставила власне бачення того, що є найважливішим. У результаті дискусійної сесії було визначено ключові характеристики сучасної бібліотеки та розроблено візуальну проєкцію моделі бібліотечної діяльності.

На сесії «Інформаційні технології для бібліотек, а не бібліотеки для інформаційних технологій» модераторами були Оксана Бруй, канд. наук із соціал. комун., президентка УБА та Ігор Огура, керівник Biblio.Center. Оксана Бруй представила на обговорення учасників сесії проєктні параметри концепції Національного проєкта Зведеного каталогу та централізованої каталогізації, що вже обговорювались під час Львівського міжнародного бібліотечного форуму у вересні 2019 р. Учасники сесії обговорили функціональні можливості програмного забезпечення для створення та підтримки цих проєктів, можливість та необхідність створення власних електронних каталогів у бібліотеках нових ОТГ та у філіях, які повинні мати навички запозичувати записи зі зведеного каталогу з мінімальними апаратними, програмними й інтелектуальними затратами, тобто створювати та поповнювати БД електронних каталогів своїх фондів самостійно та за підтримки національних проєктів. Присутні також дискутували щодо необхідності створення системи навчання основам каталогізації документів на основі моделі RDA (Resource Description and Access – Опис ресурсу та доступ), необхідності прийняття формату MARC 21 в якості комунікативного формату для цих проєктів. О. Бруй підкреслила, що навчання каталогізації на основі моделі RDA буде продовжено у форматі «Школа каталогізатора» в м. Київ.

Олександр Кириленко, канд. іст. наук, завідувач відділу Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого схарактеризував джерела лінгвістичного забезпечення, які Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого пропонує залучати до реалізації національних проєктів, а саме: тезаурус та БД авторитетних файлів індивідуальних авторів.

В дискусії брали участь: Ігор Огура, керівник Biblio.Center (м. Львів), Ігор Карпенко, керівник команди розробників АБІС УФД/Бібліотека (м. Київ), Валентина Маковська, заступниця директора Хмельницкої ОУНБ, Олена Геращенко, директорка ОУНБ ім. Д. І. Чижевського (м. Кропивницький), Тетяна Зеленська, директорка Полтавської ОУНБ ім. І. Котляревського, Геннадій Панарін, експерт в галузі автоматизації бібліотечних технологій (м. Харків), Костянтин Картузов, директор Миколаївської науково-педагогічної бібліотеки, Лев Рудзький, член Правління міжнародної асоціації ЕБНІТ (м. Київ), Інна Лобановська, завідувачка відділу Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. Сухомлинського, Лариса Семенюк, канд. пед. наук, директорка Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Підбиваючи підсумки дискусії, учасники сесії наголошували на важливості питань, що обговорювались, та прискоренні процесів реалізації Національного проєкта Зведеного каталогу та централізованої каталогізації.

На сесії «Українська бібліотечна асоціація і соціум: є контакт» модераторами були Олег Сербін, доктор наук із соціал. комун., член Президії УБА та Євгенія Кулик, канд. наук із соціал. комун., членкиня УБА, які представили комунікаційну політику Української бібліотечної асоціації як основу ефективної комунікації для розвитку та успіху.

У ході дискусії учасники сесії підкреслили, що УБА надає додаткові можливості для розвитку як бібліотек, так і бібліотекарів, дозволяє вийти за межі своєї локальної спільноти, побачити, почути інших, збагатитися досвідом, надихнутися, побачити можливості для втілення власних ідей. Учасники дійшли висновку, що комунікація – необхідна умова організаційного успіху, комунікація створюється спільно всіма членами Асоціації, комунікаційна політика – це про те, чим ділитися, де ділитися, з ким та чим не варто ділитися. Підсумовуючи дискусію, учасники запропонували ширше інформувати про конкурси УБА, особливо про конкурс «Бібліотека року» з метою збільшення учасників конкурсу, поширювати історії успіху як бібліотек, так і бібліотекарів у Бюлетені УБА, готувати щоквартальні дайджести про події, проєкти, простори, цікаві особистості в бібліотеках, заохочувати членів УБА бути активними, корисними, важливими, дієвими, розширювати комунікації з партнерами та залучати нових партнерів.

На сесії «Куди рухається світ: бібліотечні тренди» модератори Ярослава Сошинська, канд. іст. наук, виконавча директорка УБА та Вікторія Польова, голова Молодіжної секції УБА окреслили світові тренди та інноваційні кейси європейських бібліотек. Учасники сесії ділилися думками і досвідом наскільки українські бібліотеки «в тренді» або ж готові до трансформацій, обговорили модель 4-х бібліотечних просторів, що пропонує сучасний концептуальний підхід до організації роботи й простору бібліотеки, орієнтованої на клієнта й громаду/спільноту.

Підбиваючи підсумки конференції, підкреслимо, що кожен фахівець знайшов для себе цікаву та потрібну площину для дискусій, обговорень й обміну досвідом і мав змогу активно долучитися до пошуку інноваційних рішень як для бібліотек в цілому, так і УБА зокрема.

Фотозвіт дивіться тут.

Презентації дивіться тут. 

 

Олена Башун, головна редакторка журналу «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика», кандидат педагогічних наук

Наприкінці листопада не тільки бібліотекарі намагались «вийти за межі». 22 листопада відбулась Стратегічна сесія на тему: «Як підвищити рівень читання в Україні», організована Міністерством культури, молоді та спорту України та Українським інститутом книги. В сучасному і затишному хабі «Освіторія» зібрались провідні видавці та бібліотекарі, менеджери культурних установ та державні керівники, лідери думок та підприємці, щоб попрацювати у групах над фокус-темою. Це був дуже крутий нетворкінг і модерував його також дуже крутий і харизматичний Валерій Пекар. Між собою перезнайомились майже 100 фахівців з різних галузей, але, як сказав Антон Мартинов, це були люди однієї екосистеми – екосистеми читання.

У сесії брала участь потужна група провідних бібліотечних фахівців України, рекомендованих ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Учасники обговорювали, напрацьовували, відстоювали свої мрії, ідеї, пропозиції у контексті чотирьох напрямків:

1. Видання та розповсюдження.
2. Бібліотеки та культурні простори.
3. Родина та освіта.
4. Звички і мода на читання.

Головні результати роботи – 100 згенерованих ідей, 40 створених проєктів і 10 робочих груп, що працюватимуть над їх втіленням у життя. Домовилися про подальшу комунікацію робочих груп. Ці групи є відкритими і кожен небайдужий може приєднатися до роботи над проектами та їх реалізацією. Невдовзі Український інститут книги, якому дякуємо за гарно організовану зустріч, розмістить усі напрацювання в Google Документи, до яких матимуть доступ усі охочі.

Головне гасло цього надзвичайного мозкового штурму: геть від совкового галузевого підходу вирішення проблем. Тільки через спільну діяльність видавців, підприємців, освітян, бібліотекарів і державних управлінців можливо сформувати інтелектуальну націю.

Лариса Лугова, віце-президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація