У глобальному світі екологічна тематика стає все популярнішою. Екологічна складова – один з головних напрямів Концепції сталого розвитку, прийнятої ООН.

І якщо ви подивитесь на Цілі Сталого Розвитку, визначені в цій Концепції, то ви побачите, що практично всі вони в той чи інший спосіб пов’язані з екологією.

У 2007 р. в США було засновано рух «Зелена бібліотека (GreenLibrary)». Наразі він об'єднує понад 40 «зелених» бібліотек (американські і канадські). Бібліотек, які пройшли сертифікацію за системою LEED (Лідерство в енергетиці та екологічному проектуванні) – понад 120.

Що ж таке сучасна екологічна архітектура і як вона представлена ​​в бібліотечній справі? На це питання можна знайти відповіді у статті Клауса Ульріха Вернера «Бібліотеки стають зеленими: пам’ятка будівельника екологічної бібліотеки».

Бібліотеки також відграють (чи мають відігравати) чималу роль у формуванні екологічної свідомості членів своєї громади. Про те, що екологічна робота є одним з трендів для бібліотек світу, йдеться в статті Андреа Кауфманн «Бібліотеки як місця здобуття компетенцій екологічної та соціальної сталості».

Українські бібліотеки також приєднались до світового екоруху і в багатьох бібліотеках є кейси успішних екологічних проектів. Так, проект Львівської обласної бібліотеки для дітей «ЕкоБібліотека» у 2017 році увійшов у п’ятірку кращих екопроектів світу в конкурсі IFLA «Green Library Award». Проект Сумського державного університету «Зелена бібліотека» відмічений як один з найкращих у Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року 2019». І таких прикладів екологічної активності українських бібліотек можна навести чимало.

До Вашої уваги пропонуються статті Клауса Ульріха Вернера «Бібліотеки стають зеленими» та Андреа Кауфманн «Бібліотеки як місця здобуття компетенцій екологічної та соціальної сталості», опубліковані у німецькому журналі BuB (Forum Bibliothek und Information) 70 12/2018 (https://b-u-b.de/). Подяка Goethe-Institut в Україні за переклад статей українською мовою.