Співпраця УБА з колегами зі Словенії вже триває декілька років. Отож, у квітні 2018 року під час ІІІ Міжнародного форуму молодих бібліотекарів УБА президент УБА Ірина Шевченко підписала з української сторони Меморандум про співпрацю (більше інформації тут), а у вересні 2018 року під час щорічної конференції Словенської бібліотечної асоціації його підписала президент Словенської бібліотечної асоціації Sabina Fras Popović. Текст меморандуму див. тут. 

Словенська бібліотечна асоціація (The Slovenian Library Association, SLA) відсвяткувала своє 70-річчя минулого року (заснована у 1947 році). Фактично Словенська бібліотечна асоціація є асоціацією 8 регіональних бібліотечних асоціації - Celje, Gorenjska, Koroška, Ljubljana, Maribor, Pomurje, Primorska, Dolenjska. Кожна асоціація веде індивідуальний облік членів, але всі разом вони є представниками Словенської бібліотечної асоціації. Загальна кількість членів асоціації – понад 1300 осіб, а загалом в Словенії налічується близько 2000 бібліотечних фахівців. Отже, більше половини бібліотекарів є членами національної бібліотечної асоціації.

Структура Словенської бібліотечної асоціації схожа на структуру УБА. Є Президія, яку очолює президент, є віце-президенти та члени Президії, які є керівниками регіональних бібліотечних асоціацій. Також діють наглядова рада, офіс, секції, редакція власного професійного журналу та декілька комісій. Словенська бібліотечна асоціація має 10 секцій: секція публічних бібліотек, секція шкільних бібліотек, секція університетських бібліотек, секція спеціальних бібліотек, секція студентів бібліотечно-інформаційної освіти, секція мобільних бібліотек, секція бібліотек для молоді, секція досліджень та культурної спадщини, секція навчання та HR, секція промоції та маркетингу. Асоціація випускає власний рецензований науковий журнал LIBRARY. Journal of Library and Information Science. З кодексом етики словенських бібліотек, розробленим Словенською бібліотечною асоціацією, можна ознайомитись тут. 

Щодо річного членського внеску в Асоціацію, то у регіональній бібліотечній асоціації Марібору повний внесок складає 22 євро, а для пенсіонерів та студентів – 16 євро. Якщо порівняти його з розміром добровільної пожертви в УБА, то бути дійсним членом УБА впродовж року – це 4 чашки кави, а регіональної бібліотечної асоціації Марібору – 9 чашок кави. Почесні члени Асоціації та безробітні бібліотекарі не сплачують внесок. У регіональній бібліотечній асоціації Любляни ціни трохи демократичніщі – 20 євро повний внесок, 15 євро для студентів, а звільняються від внеску безробітні, які мають диплом про бібліотечну освіту.

Словенська бібліотечна асоціація проводить щорічну конференцію для своїх членів, де вирішуються актуальні питання щодо роботи бібліотек країни. Цього року така конференція відбулась 27-28 вересня у м. Марібор, яке є другим за розміром містом Словенії. Саме під час цього заходу президент Словенської бібліотечної асоціації Sabina Fras Popović та віце-президент Словенської бібліотечної асоціації Irena Sešek урочисто підписали угоду про співпрацю з Українською бібліотечною асоціацією. Крім представника з України – адміністративного координатора Виконавчого офісу УБА Вікторії Польової, із запрошених іноземних гостей на конференції була присутня президент Хорватської бібліотечної асоціації Dunja Holcer.

Приємно відзначити продуктивну співпрацю Словенської бібліотечної асоціації з партнерами, адже спонсорами конференції виступили такі організації, як EBSCO, Clarivate Analytics, Oxford University Press, Emerald Insight, Tenzor, De Gruyter, Royal Society of Chemistry. Головний патрон Конференції - Міністерство культури Словенії. Водночас, оргвнесок на участь у конференції складав 170 євродля членів Асоціації та 200 євро для інших учасників. Кількість учасників конференції цього року склала 150 осіб або 10% від загальної кількості членів Асоціації. Більшість учасників фінансово підтримувала регіональна асоціація або установа, але були й такі, які брали участь у конференції власним коштом.

Цього року на конференції Словенської бібліотечної асоціації обговорювали бібліотечні норми та стандарти, стратегічне планування та впровадження стандартів роботи публічних бібліотек на 2018-2028 рр., що базується на результатах оцінки результатів роботи за 2005-2017 рр., стратегію розвитку академічних бібліотек, а також рівень застосування професійних стандартів та інструкцій для академічних бібліотек (2012-2020), професійні стандарти та інструкції для спеціальних бібліотек (2018-2028). Ці виступи та обговорення свідчать, що Асоціація опікується питаннями якості роботи бібліотек Словенії, розробляючи та впроваджуючи стандарти і нормативи діяльності для бібліотек різних типів.

У межах конференції також відбувся круглий стіл з проблем роботи публічних бібліотек. Окремою студією був обмін досвідом активних членів Словенської бібліотечної асоціації, які протягом року брали участь у різних міжнародних бібліотечних заходах, наприклад, 26 Щорічній конференції Європейського бюро асоціацій бібліотек, інформації та документації (EBLIDA), Next Library, Щорічній конференції Американської бібліотечної асоціації. Приємно відзначити, що у Словенії діє єдиний електронний каталог для усіх бібліотек і окрема доповідь була присвячена активному включенню у систему COBISS.SI шкільних бібліотек - понад 400 шкільних бібліотек протягом 2016-2018 рр.

 Презентація "Основні напрями діяльності бібліотек та бібліотечної асоціації Словенії. 

 

Відвідання місцевих бібліотек під час професійного візиту – обов’язковий пункт для представників УБА, і дружні стосунки зі Словенською бібліотечною асоціацією сприяють цьому. Маріборський університет - другий найбільший та найстаріший університет Словенії, що має 17 факультетів. Університет активно працює в міжнародній програмі Еразмус+ і має угоди з більш ніж 500 університетами, в т. ч. з Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут». При Маріборському університеті активно працює центральна бібліотека і бібліотеки факультетів, які підпорядкуються центральній. Користувачів обслуговують з 8 ранку до 7 вечора.

У центральній бібліотеці можна працювати у читальному залі й вночі, але це приміщення з окремим входом і без доступу до книжок. Університетська бібліотека має кабінки для індивідуальної та групової роботи, читальні зали, де має бути тиша (всі правила зображені символами – лаконічно і зрозуміло), художні та спеціальні виставки, сканери для оцифровування видань, апарати для читання мікрофільмів, музичну кімнату та історичний кабінет першого директора бібліотеки. Цікаво, що бібліотека Маріборського університету є національним архівом та однією з установ, які отримують обов'язковий примірник творів друку від видавців.

 

Дякуємо колегам зі Словенії за теплий прийом та готовність поділитись досвідом. Очікуємо на подальшу плідну співпрацю зі Словенською бібліотечною асоціацією.

 

Вікторія Польова,

адміністративний координатор Виконавчого офісу УБА