Якщо тобі не відчиняють сто дверей, стукай у сто перші! – це мій девіз, і у професійній діяльності він також спрацьовує. Розуміючи, наскільки важливим для покращення професійного рівня є спілкування та обмін думками з колегами з різних країн, поїздки на міжнародні конференції та вивчення досвіду бібліотек світу, я активно брала участь у різноманітних конкурсах, і трохи неочікувано (бо це ж  - найвищий рівень), мені поталанило виграти премію для молодого спеціаліста з України ім. Боба МакКі, видатного діяча бібліотечно-інформаційного світу, який раптово пішов із життя під час минулорічної конференції ІФЛА у Гетеборзі (Швеція). Завдяки ініціативі родини МакКі таким благородним чином увічнити пам`ять великої людини делегація від України  на 77 Всесвітньому бібліотечному та інформаційному конгресі ІФЛА у Пуерто Ріко (13-18 серпня) поповнилася і налічувала 5 осіб. Тема конгресу звучала глобально: «Бібліотеки більше, ніж бібліотеки: інтеграція, інновації та інформація для всіх».

Разом з Президентом Української бібліотечної асоціації Іриною Шевченко ми прибули до Сан-Хуана (столиця Пуерто-Ріко) 13 серпня, пройшли процедуру реєстрації у Конгрес-центрі (Convention Center). Це -  найбільший конгрес-центр у Карибському басейні, сучасна технічно оснащена будівля, легка білосніжна конструкція, що зовні нагадує капелюх, абсолютно комфортна для проведення подібних масштабних заходів, вміщує близько 10 000 осіб.

Церемонія відкриття конференції розпочалася традиційними привітаннями голови Організаційного комітету д-ра Луїзи Сепеда- Віго, ректора університету Пуерто Ріко, д-ра Анни Р. Гвадалупе-Квінон, Президента ІФЛА Еллен Тайс.

Глибокі враження  залишились від пленарної доповіді знаменитого пуерторіканського історика і гуманіста, професора університету Пуерто Ріко, д-ра Фернандо Піко. За свою багаторічну діяльність він зробив видатний внесок у порятунок і документування історичної спадщини, літературу країни, а також в роботу з малозабезпеченими групами населення, особливо ув`язненими.   

Виступ доктора Піко мав назву «Друге життя текстів: коли Інтернет-сайт стає раєм» і був присвячений долі книг, яку ніколи не можна передбачити.

Яким чином ожила англійська поезія ХVII ст.  у період між двома світовими війнами, чому став популярним Ф. Кафка під час падіння Берлінської стіни і т. д., важко пояснити. Д-р Піко поділяє тексти за їхніми долями на декілька рівнів: рівень 4 – книги, які не згадуються, забуті (заклинання, генеалогія англійських королів тощо); рівень 3 – книги, які несуть у собі злочинні ідеї і мають руйнівну роль (як «Mein Kampf» Гітлера); рівень 2 – «заборонені» книги («Коханець леді Чаттерлей» Д. Лоуренса), проте Фернандо Піко наголошує, що бібліотекарі не повинні слідувати подібним заборонам; рівень 1 – книги, які неминуче страждають від перекладу (Біблія, поезія),  хоча перекладач є необхідним посередником між автором і читачем, тому слід цінувати роботу перекладачів. Завершив д-р Піко свій виступ словами про складність збереження текстів, про проблеми оцифровування та коротке життя електронних книг. «Перехід від манускриптів до друкованих текстів був таким же складним, як і від друкованих до оцифрованих», - зробив висновок д-р Піко.

Далі за програмою учасники Конгресу (2200 осіб) могли взяти участь у 3-х спеціальних засіданнях, серед яких ми обрали «Розбудову потужних бібліотечних асоціацій (BSLA) – остання інформація та історії  успіху». Вибір був логічним, адже однією з країн-учасниць є Україна.

Головувала на засіданні Фіона Бредлі, координатор цієї програми, яка вдало реалізується також в Ботсвані, Лівані, Перу, Литві, Камеруні. Втіленням цієї програми в Україні координатори задоволені, вже багато зроблено і ще більше заплановано (http://ula.org.ua/index.php?id=single&L=0&tx_ttnews[tt_news]=24&cHash=7cf4b79da6d2bcbbfb66d04df7d30b31).

Цього ж дня, 14 серпня, новообраний Президент ІФЛА Інгрід Перент урочисто відкрила виставку, а фольклорний ансамбль із танцівниками на ходулях та величезними ляльками одразу ж додав настрою її учасникам. Виставка була потужною: свою продукцію представляли EBSCO, ProQuest, OCLC, Springer, IFLA, муніципалітет Сан-Хуану, національні бібліотечні асоціації, виробники спеціального технічного обладнання та ін.

Зазвичай спілкування під час подібних виставок є позитивним і пізнавальним, проте, організатори додали особливої спеції – запропонували гру та лотерею. Зупиняючись біля стендів на виставці та спілкуючись з її учасниками, слід було попросити марку та наклеїти її на спеціальній сторінці у кишеньковій програмці. Кожен, хто назбирав 18 марок, отримував подарунок і можливість участі у лотереї, головним призом якої була безкоштовна реєстрація на наступний Конгрес ІФЛА у Хельсінки у 2012 р. Тож завдяки такій ігровій формі спілкування пройшло  з особливим ентузіазмом і відповідним настроєм.

Найбільше серед виставкових новинок вразила бібліотека-автомат, яку представляв Китай (www.seaeverit.com), на кшталт банкомату чи кавового апарату. Вона повністю автоматизована і може використовуватися як у бібліотеці, так і бути окремим бібліотечним пунктом самообслуговування, наприклад, на міській зупинці.

 Наступного дня, 15 серпня, ключовим моментом для нас, делегатів УБА, була постер-сесія. Загалом у виставковій залі відбулося 150 унікальних стендових презентацій, присвячених бібліотечним та інформаційним ініціативам і проектам у всьому світі. Найбільш натхненно презентували свої доробки представники Мексики, Чілі, Великобританії, Молдови, Фінляндії.

Постер від УБА (автори ідеї та тексту - Віце-президент УБА В.С.Пашкова та Президент УБА І.О.Шевченко) розкривав ініціативу УБА святкування Всеукраїнського дня бібліотек у новому форматі, зміщенні акцентів з бібліотекарів на читачів, створенні свята саме для них.

 Постер УБА був яскравим, із зображенням карти України та фотографій минулорічного святкування цього дня. Також ми пропонували роздатковий матеріал із професійно викладеною англомовною інформацією та промоушн-подарунки: кульки, пакети та закладинки з логотипом УБА. У відвідувачів був живий інтерес до українського постеру: їх увагу привертала і сама тема, і бібліотечна сфера України, і проекти, і навіть мапа України.

Мене найбільше зацікавив постер фінської організації про першу міжнародну «не-конференцію» для бібліотекарів – велопробіг Копенгаген-Берлін, яка пройшла 28 травня – 6 червня 2011р. (http://advocacy-uba.blogspot.com/2011_06_26_archive.html ) Бібліотекарі різного віку, від 18 до 62 років, на дистанції 600 км – це вам неабищо! «Були навіть сльози, - розповідає один з організаторів акції Маке Ояла, - але, загалом, на обличчях переважали посмішки». Метою велопробігу було створення оптимістичного настрою у бібліотечній сфері через те, що останнім часом досить часто звучать фрази: «Бібліотеки занепадають», «Електронні бібліотеки витісняють традиційні» і т.д. До того ж, фініш велопробігу у Берліні був приурочений до святкування сотого Дня бібліотек у Німеччині, а дорогою учасники велопробігу відвідували бібліотеки, семінари, налагоджували контакти. Грандіозно, як на мене!

Увечері відбувся святковий прийом на честь оголошення переможця премії «Ініціатива глобальних бібліотек». Це щорічна премія, яка присуджується публічним бібліотекам та іншим інформаційним організаціям за межами США за інноваційний підхід до надання населенню вільного доступу до комп`ютерів та Інтернету.

 Нагорода відмічає новаторські проекти з усього світу, які покращують якість життя через доступ до технологій. Ми мали нагоду поспілкуватися з першими особами ІФЛА: Президентом Еллен Тайс, Генеральним Секретарем Дженніфер Ніколсон та директором програми «Глобальні бібліотеки» Деборою Джейкобс, яка й оголосила, що мільйон доларів США отримує Інформаційна мережа Arid Lands за надання доступу до інформації та технологій спільнотам, які проживають у важкодоступних місцях  Кенії, Уганди та Танзанії.

Наша постер-сесія тривала два дні з 12:00 до 14:00, тож хто не встиг побачити постер УБА в перший день, завітали до нас наступного, дехто навіть двічі. Взагалі від самого початку на конференції панувала атмосфера професійного азарту: побільше дізнатися, з усіма встигнути зустрітися і поспілкуватися, весь час обмінювалися мейлами та призначали зустрічі. До речі, учасникам конференції надавався безкоштовний доступ до Інтернету, про це попіклувалися OCLC та Elsevier.

Завершився третій день Конгресу культурною програмою, де найбільше запам`ятався фольклорно-танцювальний ансамбль «Барони Карибів». Було дійсно складно встояти під запальні ритми місцевої  сальси. А розмаїття національних костюмів радувало очі представників інформаційно-бібліотечного світу зі 150 країн.

Із самого ранку 17 серпня ми були присутні на засіданні Президентів Національних бібліотечних асоціацій, де новий президент ІФЛА Інгрід Перент назвала 3 основні напрями, які буде розвивати ІФЛА за її президенства: оцифровування документів, адвокація бібліотек, полікультурність та багатомовність представництва ІФЛА, а також підтримка попереднього курсу Еллен Тайс на надання вільного доступу до інформації.

 Також цікавим був виступ новообраної Голови CLM Вікторії Оуен з питань авторського права та інших юридичних питань, які наразі є дуже актуальними для країн усього світу. Вона вказувала на те, що авторське право розповсюджується на всі аспекти бібліотечної діяльності, і хоча комерційні організації просувають свої інтереси, багато в чому несумісні з завданнями освіти та науки, бібліотекарі мають відстоювати свою позицію і зробити все, щоб умови доступу до цифрового контенту не обмежували доступу до знань.

Під час засідання Генеральної Асамблеї, де Україна брала участь у голосуванні (10 голосів), були зачитані річні звіти Президента ІФЛА, Генерального Секретаря, Казначея ІФЛА.  Еллен Тайс висловила співчуття та слова підтримки країнам, які постраждали від стихійних лих минулого року (Японія, Гаїті, Чилі), їм буде надана фінансова підтримка.

На жаль, на церемонію закриття та на екскурсії до пуерторіканських бібліотек ми не потрапляли через ранній відліт. Тому одразу вирішили відвідати принаймні одну бібліотеку самостійно. Це була Національна бібліотека та Архів Пуерто-Ріко, проект Інституту культури (http://www.enciclopediapr.org/ing/article.cfm?ref=08121204).

Бібліотека знаходиться у старовинній будівлі, якій близько 100 років, і виконує здебільшого функцію зберігання. Пані Марія, яка говорила англійською (основна ж  мова спілкування в Пуерто-Ріко - іспанська) люб`язно провела нас залами бібліотеки, де літературою користуються лише у її  стінах: стандартне місце реєстрації, читальна зала з довідковою літературою, відділ інтернет-послуг (12 комп`ютерів), відділ краєзнавчої літератури, відділ оцифровування (цьому приділяється багато уваги). До речі, процес переобліку повністю автоматизовано, на всіх книгах -  RFID мітки.

 Особливою залою для бібліотеки є кімната-музей Еухеніо Марії де Остос (1839 - 1903), знаменитого місцевого філософа, інтелектуала, соціолога. Тут зберігаються його меблі, фото, рукописи і т.д., все як у музеї.

Мене ж, як працівника дитячої бібліотеки, найбільше зацікавив відділ для дітей. Слід відмітити, що меблі у дитячому відділі були всі спеціальні. Для юних користувачів організовуються голосні читання, зустрічі з письменниками, ігри, творчі майстерні. Для дорослих також є спеціальна глядацька зала зі сценою, де проводять заходи, демонструють відео. Координатори складають календар - план заходів на місяць і розповсюджують його у місті. Нам подарували такий на згадку. Ми також мали для цієї бібліотеки подарунок: ілюстроване видання англійською «Ласкаво просимо до Херсона!» та інші сувеніри, так що тепер пуерторіканці будуть милуватися нашими визначними місцями, і не дивуйтеся, якщо невдовзі зустрінете туристів з Пуерто Ріко в Україні.

Про поїздку на Кариби можна розповідати безупинно: про загадковий океан та екзотичні пальми, про колоритну місцеву кухню та темпераментних пуерторіканців, про тропічний ліс Ель Юнке та дивовижні фортеці Кристобальда та дель Морро. Але це вже зовсім інша історія…

 

Оксана Розміровська, Херсонська обласна бібліотека для дітей,

учасник делегації УБА на Когресі ІФЛА в Пуерто Ріко,

переможець конкурсу на здобуття премії ім. Боба МакКі для молодого бібліотекаря з України 2011 року