Ukrainian Library Association
Dear visitor! Welcome to ULA Website

Міжнародний семінар "Електронні книги і рідери у бібліотеці: досвід використання", 17-18 лютого 2014 р.: враження учасників

Tuesday, 11. March 2014 09:21 - 00:00

17-18 лютого 2014 р. у Гете-Інституті відбувся Міжнародний семінар "Електронні книги і рідери у бібліотеці: досвід використання", який зібрав на обговорення представників з різних країн: Україна, Німеччина, Грузія, Казахстан, Білорусь, Росія. Доповідачі першого дня - Клаус Петер Гоммес, керівник відділу розширення фондів, предметизації і професійної інформації Державної бібліотеки, м. Дюссельдорф, Німеччина, Валентина Пашкова, координатор програми "Американські центри" Посольства США в Україні, віце-президент УБА, доктор історичних наук та Вадим Степанов, професор кафедри електронних бібліотек, інформаційних технологій і систем.

Ключові слова: менеджмент цифрових прав, агрегатор, електронний колектор, електронна книга як цифровий документ (розмаїття форматів), перманентний ринок, онлай- бібліотека е-книг, контролінг фонду тощо.

В перший день Клаус Петер Гоммес поділився інформацією про стан е-книги в Німеччині і її використання у німецьких публічних бібліотеках. Середній відсоток обертаності від продажу електронних книг за останні роки зріс на 9,5 відсотків. На 100 книг у твердій палітурці припадає продаж 108 електронних книг. Провайдерами е-книг виступають такі компанії, як Hanser, Aufbau, Bastel Luebbe, Amazon. У Німеччині існує бібліотечний центр, що надає послуги бібліотекам щодо закупівлі е-книг - EKZ. Даний центр надає метадані і займається правовим забезпеченням щодо використання цифрового контенту у бібліотеках. Учасниками ринку з видачі е-книг є також великі об'єднання видавництв, наприклад, Skoofe надає у користування 50 книг на місяць, у порівнянні з Amazon - 1 книга / місяць. Виявляється, найбільший відсоток користувачів електронних книг у Німеччині - це жінки з вищою освітою, від 31 до 45 років з повною зайнятістю. А найстаршому читачеві, який користується лише, повторимось, лише е-книгами - 89 років.

Вразила доповідь Вадима Степанова про російський досвід системи бібліотечного обслуговування електронними книгами.

Цікавим і разом з тим складним є процес впровадження е-книг в Україні. Валентина Пашкова пояснила на доступному рівні процеси отримання, каталогізації електронних книг та поділилася досвідом використання е-книг в українських бібліотеках. У книзі «Електронні книжки та електронні читанки (рідери) в бібліотеці : з чого почати?», написаною Валентиною Пашковою у співавторстві з Тетяною Ярошенко, описано цей досвід. Варто прочитати. Завершився день словами, що майбутнє за електронною книгою, а хто любить шарудіння аркушів при читанні змушений буде звикати до е-книги і відмовитись від цієї «панської примхи». Але час покаже і розставить свої акценти. Ще колись паперова книга буде раритетом.

Другого дня Клаус Петер Гоммес розповідав про досвід німецьких бібліотек щодо впровадження та використання електронних книг, проблеми і виклики, які пов’язані з цим, проект Onleihe, який стартував у 2007 р. в 4-х бібліотеках Німеччини. У презентації Клауса Петера Гоммеса «Міські бібліотеки Дюссельдорфа» основна увага була зосереджена на (1) стратегічній діяльності зі впровадження електронних медіа у сучасних бібліотеках Німеччини, основних проблемах, які при цьому виникають,  перевагах і недоліках; (2) менеджменті цифрових прав (DRM); (3) співпраці видавництв і бібліотек, коли видавництва визначають цифровий контент бібліотек, висуваючи свої вимоги; (4) функціях бібліотек в імплементації електронних медіа та правовому забезпеченні цього питання; (5) ліцензіях на купівлю електронних книг та правах клієнтів.

На жаль, на сьогоднішній день існує декілька недоліків у користуванні електронними читанками. Так, все ще має місце контроль «продавця» над клієнтом після купівлі ним електронної книги. У 2009 р. Amazon видалив з контенту вже «куплену» книгу Дж. Оруела «1984» з електронних рідерів своїх клієнтів, оскільки не мав права її розповсюджувати. У 2012 р. Amazon видаляє всі книги з електронного рідера своєї клієнтки з Норвегії.  Наступним визнаним недоліком є обмежена ліцензія на користування книгами без права передачі іншому і з можливою прив’язкою до даного гаджета, а також можливе обмеження у часі.

У Німеччині Європейська асоціація EBLIDA формує основні вимоги до бібліотек, і функція сучасних бібліотек полягає у вивченні попиту читачів та відборі необхідного контенту, що потім надходить на електронні читанки. Проте сьогодні все ж таки переважно видавництва визначають цифровий зміст бібліотек.

За прогнозами Клауса Гоммеса, у Німеччині виживуть ті бібліотеки, які будуть мати у своєму забезпеченні електронні ресурси. На 2020 р. передбачається, що 50% видач книг у публічних бібліотеках буде відбуватись у цифровій формі з можливим перетворенням бібліотек у медіатеки. Інший сценарій розвитку бібліотек без впровадження електронних ресурсів – це їх перетворення у «музеї книг» або «інституції з залучення до читання» (а чи будуть бібліотеки у такому разі затребувані?). Людство знаходиться у змінній парадигмі і за результати свого вибору буде відповідати різними сценаріями розвитку сучасних бібліотечних установ. Відкритим залишається питання, хто буде відповідати за впровадження цифрового контенту: це буде відбуватися законодавчо, за це будуть відповідати представники лобі чи глобальні гравці, самі бібліотеки чи користувачі? Вже на сучасному етапі розвитку деякі бібліотеки відмовляються від друкованих книг, а їх дизайн та оформлення нагадує супермаркет (бібліотеки США – Техас, Бірмінгем (штат Алабама). Клаус Петер Гоммес переконаний, що електронні книги – це шанс, який дається бібліотекам.

Ключовими словами доповіді Олексія Васильєва, директора Асоціації «Інформатіо-Консорціум», члена Президії УБА, канд. техн. наук, магістра з питань інтелектуальної власності, стали «автор – видавець – бібліотекар – читач», «інтелектуальна власність – захист об’єктів», «принципи незалежного авторства – системи авторського права», «авторське право і суміжні права – інтелектуальна власність», «офшорна зона – авторське право – обмеження авторського права», «електронне видання», DRM, агрегатор тощо. 

Цікавим і неординарним був виступ співавтора книги – «Електронні книжки та електронні читанки (рідери) в бібліотеці : з чого почати?» Тетяни Ярошенко, директора наукової бібліотеки НаУКМА, яка поділилась своїм досвідом впровадження електронних читанок в Україні.

З презентації Вадима Степанова цікаво було більше дізнатись про компанію ЛітРес, що у 2012 р. запустила спеціалізований бібліотечний продукт «Бібліотека ЛІтРес» (biblio.litres.ru) – сервіс продажу книг бібліотекам (налічується 65 000 творів), реалізовується також на iOS і Android. Після скачування джерела з ним можна працювати в режимі off-line до закінчення терміна видачі, є опція самообслуговування, що дозволяє читачам отримувати книги без допомоги бібліотекаря. Це вчасне забезпечення читачів новітніми виданнями, які в друкованому вигляді надійдуть до фондів бібліотеки із запізненням принаймні у півроку. На російському ринку є декілька представників, орієнтованих на продаж доступу до електронних ресурсів для приватних користувачів: ЛітРес, Bookmate, Озон, Бібліон.

Завершився семінар «круглим столом», на якому обговорювались питання використання електронних книг у сучасних бібліотеках. Цікаво, чи в кожній країні світу електронний ресурс є обов’язковим примірником для бібліотек і чи кожне видавництво надсилає обов’язковий примірник електронного ресурсу?

Фотоматеріали дивіться тут.

Юлія Кашпрук, провідний бібліограф Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім.К.А. Тімірязєва

Back

instruction

Членський квиток УБА

fakeNewsmap web 2biblioForum